Та наближалася хана,
кінчалась ера Пахана:
звонили вже колоколи
і наводилися мости,
по ним сочились коп'єносці,
вся Чорнописькая братня,
щоб не сплативши ні "коп'я,
подмять Країну под сєбя".
І ось до бою, як завжди,
з часів персидської війни,
долина Борисфена намічалась,
бо знать, що влади тут дісталась,
взійшла з низів і ошавалась,
як і раніш у всі віки
не вміла ладу зберігти.
Не вміла, бо себе любила,
|
кохала палко над усе,
і кожне дрібнеє цабе
клейнот до себе приміряло
і булави шишак смоктало.
Усі ви - повінню намиті -
із грязі в князі проросли,
Чудес Країнськії еліти,
повій байстрючки й байстрюки.
Вас світ з огидою кидає
в вол'єри тісні, де й тримає,
на святі людства parvenu*,
вони всіх вас там déjà vu*,
в домівки свої не пускають
і більше бачить не бажають.
Вже Інтерпол на вас чекає,
рахунки ваші доглядає,
|
|
сумлінно файли заповняє;
і ні у вас, ні у дітей,
ні тут, ні там де Монтерей,
майбутнього уже немає. |
|
* 1. Parvenu - парвеню, зайда,
"той що прийшов" (фр.)
2. Déjà vu - вже бачили (фр.)
Назад до Змісту
Записок
|
