| Пісня команча: |
ЦЕ НЕ СЛУЖБА - ЦЕ ДОЛЯ1! |
|
|
Служу народу я Країни1,
плекаю терени її,
це доля, а не служба нині,
звання моє - воїн ДАЇ1!
Встаю о шостій - гімн співаю,
все менше їм, ще менше п'ю,
за північ, зморений лягаю,
з дружиною давно не сплю.
Щоранку форму я вдягаю,
іду в дільницю, чай там п'ю
чоботя салом натираю
та долю згадую свою.
|
|
|
Загін наш дружний вождь шикує,
вівсу немає - не біда2,
коняку кожному дарує,
до прерій їдем на жнива!
У преріях собі на волі
для того, щоби зняти стрес,
пости ми ставимо поволі
й берем пожертви на овес.
Нелегка хлопці наша доля,
та Батько - Краю інтендант
полегшив тяжкую недолю -
подвоїв воям провіант3!
|
|
| |
Хто думає, що ми невіжі
той сам фуражку не вдягав,
той не натягував ще віжжі,
і сало в чобіт не втирав!
Наведу приклад зовсім свіжий:
ось ректор4 наш - поважний чин,
за академіків він вищий,
команчів цвіт, краса мужчин;
ще й є у цього чина сина!
Так от, несила уявить
якого маєм господина!
Та постараюсь пояснить. |
|
|
Команч той жах який кмітливий
залишив університет,
бо ж розум має особливий,
не вдяг магістерський берет,
вернувсь у плем'я, сів на воза,
до татка в заклад поступив -
відчув команча крові позов
й звершив він дивнеє із див:
за дві доби - надія наша -
він двадцять заліків відбив,
навчання в полі відпахавши
сімнадцять іспитів зложив5!
|
|
| |
Ну як, що скажете, студенти?
Не тільки вам, ще пацанам
кричать, що ви інтелігенти,
"дайош" дорогу команчам!
........................................
........................................
|
|
| Пісня апача: |
ДЕСЬ ЩИТ ПРОПАВ І МЕЧ
СТУПИВСЯ |
|
| |
Удень я з рекетом гуляю,
ночами розвідки пишу,
до ФСБ їх відправляю
і копію - у ЦРУ.
Тяжка апача доля стала -
нарід боятись перестав
і розвалилпся держава
яку Ільїч побудував.
А все вони, інтелігенти,
професора єдрьона мать!
У койці всі ви імпотенти,
вам жрати дай та "пабалтать"! |
|
| |
Крючки раніше ми кидали,
карась на вудці тріпотав!
Тепер же нас у сіть спіймали
ті самі, що колись стучав.
Тепер вони у всьому рада,
на нас сексотам наплювать,
самі стучим, як скажуть - "нада
рєбятя бабкі атбівать"!
Везем афганців до Європи,
кидаєм трошки Інтерпол,
робота є нівроку поки
й пускає жінка під подол. |
|
| |
Нам руки мити - не відмити,
холодний розум наш кипить,
гаряче серце стало нити
і хоче, хоче замочить!
У табір хочеться відправить,
в підвал загнати, розтрілять
усю ту мразь, що нами править,
заставить їх баланду жрать!
О Фелікс! Меч наш притупився,
кольчуги щит Саддам купив,
наш серп на молоті зломився,
а честь, здається, я пропив ... |
|
* 1. Заголовок, а також два вислови, відмічені в епіграфі,
є дослівним переказом назв усіх
трьох рубрік на сайті
http://www.Команчі.gov . Більше НІЧОГО на
сайті
нема, поклікавши по цим
рубрікам, можно послухати
відповідну музику.
2. Команчам на "утренєй
разводкє" дають машини з пустими
баками.
3. Вчора, себ то 13.11.2001, Гарант підписав указ
про подвоєння
пайка для команчів.
4. Ректор Академії
Команчів.
5. Тут йдеться про цілком
конкретний випадок із сином ректора
Академії Команчів.
Кількість зданих заліків та
екзаменів у
дводенний термін (!)не перебільшений, ба навіть зменшений,
щоб римувалося.
|
14.11.01, 30.01.02
Назад до змісту
Записок
|
