Наші вимоги:

 - Бандитам тюрми!

 - Імпічмент Узурпатору!

 - Передача газової торгівлі в умілі руки!

     Прапор святої справи підняли благородні Денді, Санчо Панса, міністр оборони королівства полковник Неголенко разом із своєю бл. дружиною, Душегубський, де Замбезький, Тома Коленко, та інші. Початком виступу стане обнародування платіжок на суму в 31 мільйон доларів, від Його Милості БаоБАБа, якими наш давній лондонський приятель спонсорував Бджоляра на Королівському турнірі. Використання коштів іноземних дворян у внутрішніх турнірах категорично заборонене королівським законодавством і є підставою для визнання обрання Узурпатора нелигітимним. Генеральний Прокуратор Нерон Цезарьович, наш палкий прихильник, також запрошений на дачу, висловив гарячу готовність не тільки стояти на сторожі закону та Pacta Conventa,  але й забезпечити потрібне святій справі рішення Верховного Суду королівства.

    Наш девіз:"З нами Бог і Джулія!"

8 вересня 2005р (зранку). Його Благородіє полковник Неголенко, випускник Вест Пойнту, зателефонував своєму начальству в посольство запитатися як світове співтовариство відреагує на ситуацію в кролівстві, коли почнеться імпічмент і люди знову вийдуть на майдан. Його Екселенція посол відповів, що світове співтовариство сприйме це, не інакше, як бунт і зговір і негайно поімформував Узурпатора про наші плани. Неголенко і Нерон втекли з дачі і більше не беруть слухавок своїх мобільників. Прийдеться нам розробляти іншу стратегію походу.

   Наші вимоги

 - Навіки разом з Сюзереном!

 - Геть любих друзів!

 - Чисті руки в "Нафтогаз"!

   Наш девіз: "З нами Сюзерен і Джулія!"

13 вересня 2005р. Сьогодні виступаючи по Інтеру Джулія продемонструвала усьому світові, що вона на додаток до своїх незліченних талантів є ще й талановитою поетесою. Я переписую її вірш не змінюючи жодного слова, жодного виразу і збережу його у своєму серці до кінця своїх днів¹.

Примітка. Мені прийшлося трохи заримувати білий вірш міледі в міру своїх більш ніж скромних поетичних здібностей (-Б.З.)

Я йшла до вас

15 вересня 2005р. Сьогодні ми вчинили блискавичний наїзд до Краснокірпічної на шістдесятирічний ювілей Сєрьогі Іванова - тубільного міністра оборони. За розлогим столом відбулися корисні зустрічі, у тому числі з корєшом Серьогі Вовочкою Ліліпутіним - сюзереном цього уламка Імперії. Колишня українська принцеса милостива наша пані висловилася за створення Єдиного Економічного Простору на теренах колишньої Імперії ². Я вірю, що можна побудувати економічний простір з вільною торгівлею, - заявила Джулія в неділю в програмі «Вечерний вечер с Соловьевым» телеканалу НТВ. Але Міледі пішла далі, по суті заявив, що Євросоюз її вже не збуджує: « З'ясувалося, що в Європі вельми непроста ситуація і, крім того, для України не всі двері відкриті». (Вірніше було б, звичайно, сказати не «для України», а «для нашої бл. особи», та, хай вже так, пробачимо бл. дамі маленьку жіночу хитрість, як прощали завжи).

18 вересня 2005р. Сьогодні ми вдруге відвідали Краснокірпічну. На імператорській дачі в Ново Огарьово було досягнуто важливих домовленостей між Джулією та Імператором. А саме: Бджоляра валимо разом, Ліліпутін закриває всі кримінальні справи проти найневиннішої з жінок і віддає в її тендітні ручки всю імперсько-середньоазіатсько-українську гзову торгівлю (з урахуванням інтересів Його Імператорської Величності). Міледі, після повернення до влади, затормозить вступ України до НАТО до 2009-2010 років і повернеться до переговорів про Укаїнсько-Імперсько-Німецький газовий консорціум³.

19 вересня 2005р. Мілорду Унітазу доручено збирати наших прихильників у найпроблемнішій сатрапії королівства   - Кримському ханстві. Слід відзначити, що для мешканців ханства є дві

святині, це Імперський прапор та Імперський Чорноморський флот. Відповідні бігборди і були замовлені Унітазом та розміщені на видних місцях великих міст.

На відміну від попередніх, цю наочну агітацію ніхто не чіпає і всі пригадують старий анекдот про те, що дружина зрадила чоловіку усього три рази: з футбольною командою, з симфонічним оркестром та з Чoрноморським флотом. При чому тут футбольна команда і симфонічний оркестр - я не розумію³.

23 вересня 2005р.

Холуї Сюзерена переконали Його Величність підписати меморандум про співпрацю з Орденом Регіональних Донів4. Підписання цього ганебного документу, принижуючого гідність високої королівської особи, означало припинення кримінальних переслідувань високопоставлених при попередньому Сюзерені злочинців у межах королівства. В обмін на цю та інші поступки регіональні дони зобов'язалися підтримати кандидатуру Єханутого на посаду нового принца. На мій погдяж це зрада усього помаранчового, що ще залишалося в нашому королівстві.

29 листопада 2005р. Сьогодні у вівторок, 29 листопада, Клубом прихильників Леді Джу, Джулії було передано подарунок до Дня народження  сертифікат, який засвідчує, що одна з

зірок у сузір’ї Стрільця тепер носить відтепер ім’я Її милості міледі Джулії. Це зірка 12-ї величини зареєстрована у каталозі УКРАСТРО і, як повідоми мілорди з  "Астрономічного союзу", поруч із нею у сузір’ї розташовані інші зірки, названі на честь видатних людей світу – Людвига ван Бетховена, Марка Твена, Уінстона Черчілля, Папи Римського Іоанна Павла ІІ.

      І, як завжди, знайшлися люди (якийсь Шульман) переповнені чорною заздрістю, які заверещали, що "це – провокація з метою виставити Її Світлість на посміховисько". Ба більше, цей іудей заявив: "Астрономічна спільнота, до якої я належу як професійний астрофізик, не знає організації під назвою Астрономічний союз. Є Міжнародний астрономічний союз із штаб-квартирою у Парижі. Є Європейське астрономічне товариство. Є Євразійське астрономічне товариство із штаб-квартирою у Москві, є Українська астрономічна асоціація. Цим вичерпується перелік астрономічних професіональних об’єднань, які працюють в Україні. Так званий Астрономічний союз – комерційний проект для витягування грошей з невігласів. Він не має ані найменшого стосунку до астрономічної спільноти і не має жодних повноважень для іменування чогось на небі, а зорям взагалі не присвоюють імена людей. Імена нововідкритим об’єктам даються за іншими принципами. Новій кометі присвоюють імена її перших трьох відкривачів. Ім’я астероїду (малій планеті) дає також міжнародний орган за пропозицією відкривача цього астероїду. Джуліє Володимирівно! Будьте пильні, бо заради вашої дискредитації Вас почнуть обирати в академіки Академії косметології або інших бутафорських академій⁶."

     Ну, що тут скажеш? Цей астро-профессор не розуміє головного у своїй професії - найсокровеннішою мрією будь-якої жінки є, щоб їй, ну хоч раз у житті, дістали зірку з неба.

Piskuniada (Участь у Хрестовому Поході не пройшла йому даром).

1. Zvilnuv sastupnukiv http://pravda.com.ua/news/2005/12/5/36345.htm
2. Ne xoche v tjurmu sa narkotuku
http://pravda.com.ua/news/2005/12/5/36347.htm
3. Sud svilnuv Medvedka http://pravda.com.ua/news/2005/12/5/36338.htm

4. Vlasna gromadska prokyratyra Pikuna http://www.prokuratura.org.ua/modules/news/?navid=280&newsid=528&

Julichka otmasala Shyfru-myfru

05.12.05 Vustyp u Lvovi

http://pravda.com.ua/news/2005/12/5/36323.htm

Brexna u Lvovi http://censor.net.ua/full_news.php?id=15894

17 грудня 2005 р.  Сьогодні в інтерв'ю говорить газеті Financial Times Джулія зауважила : "Після нашої перемоги (минулого року) всі думали, що війну виграно. Всі політичні батальйони, що брали участь у революції, здулися, як кульки, стали апатичними, слабкими, менш ефективними. Це мене лякає, мені здається, що наша "помаранчева" команда, включаючи Сюзерена, недооцінює колосальний ризик реваншу". Та "ми з ним в одній зв’язці, як альпіністи"

Том Уорнер, Financial Times, Київ, 17 грудня 2005 року  http://www.tymoshenko.com.ua/ukr/exclusive/interview/2317/

20 грудня 2005 р. "Політики-чоловіки жінок ревнують і в політиці, і політичні ревнощі набагато сильніші за будь-який інші різновиди", - проголосила міледі під час півторагодинної зустрічі з викладачами й студентами Черкаського інженерно-технологічного університету. "Щодня оточення Сюзерена приносило йому звіти про мою щиру дружбу з лицарем фон Рейтингом, говорили, що я працюю не на королівство, а на фон Рейтинг, хоча це абсолютна неправда, бо я завжди працювала моделлю в "Elle ", – розповіла вона.

      Далі вона побажала чоловікам у політиці вчитися конкурувати, і "якщо їм не вистачає сил на здорову конкуренцію, хоча б не переходити на образи та репресії, а залишатися достойними", а також процитувала "слова відомої цариці": "Чоловік носить корону на голові, а жінка – на серці. Це абсолютна правда".

     Під кінець  викладачка психології зачитала уривки з творчих робіт студентів, в яких вони пишуть, що їх "кумиром є Джулія, яку вони вважають дуже розумною жінкою, і не тільки вони, а й усі українці покладають на неї сподівання". Бо вона є "магнетичною жінкою та харизматичною особистістю".

Юлія Тимошенко розповіла про політичні ревнощі, http://www.tymoshenko.com.ua/ukr/news/first/2334/

23.12.2005  http://censor.net.ua/full_news.php?id=16752

"В прошлом году было подписано соглашение в пользу большой коммерческой структуры, которым из объема газа по цене 50 долларов этой структуре выделено 5 млрд. кубометров ежегодно. Причем это было сделано в зачет старых долгов, которые предусматривалось погашать деньгами, что было закреплено в соглашении. Однако вместо того, что бы отдать деньги, мы в угоду "Росукрэнерго", я уверена, что совершенно не бескорыстно с украинской стороны, отдали газ по 50 долларов. Итог: наши 5 млрд. кубометров реализуются за рубеж по цене 200 с лишним долларов за кубический метр, коммерческая структура зарабатывает миллиарды долларов, а Украина - без газа", - пояснила Ю.Тимошенко.
Она отметила, что не находит другого объяснения, кроме коррупции, тому, что данный механизм решения проблемы с природным газом до сих пор не использован. "Почему это не делается? - Я думаю, что в этом виновна коррупция, с которой мы так напряженно боролись. "Любі друзі", которые "немножечко обсели" НАК "Нефтегаз", решили эту схему сохранить и продолжить ее существование", - заявила Ю.Тимошенко.

26 грудня 2005 р. Щ е одна перемога на нашому тернистому шляху! Головна військова прокуратура РФ припинила кримінальну справу проти Джулії Володимирівни в зв'язку з закінченням строку давності. "Відповідно до вимог імперського карно-процесуального законодавства Її Світлість погодилася з припиненням щодо неї кримінальної справи в зв'язку з закінченням строку давнини^x "

28.12.2005 р. Вчора ввечері міледі виступила перед нацією в ефірі УТ-1, де піддала нищівній критиці колишню, нинішню і майбутню (якщо це буде не вона)  влади королівства за "створення корупційних схем постачання газу" на територію України. Особливо дісталося, як завжди,  "Нафтогазу", а ще більше «РосУкр Е нерго», яке отаннім часом стало лідером в бізнесі царя Соломона між Імперією та її колишніми сатрапіями Україною, Узбекистан ом , Казахстан ом та Туркмен і стан ом . Розтавивши крапки над "і" Її Милість запропонувала план виходу із газової кризи, розроблений екс-віце-принцем з гуманітарних питань в колишньому Кабінеті Мілордів  Джулії Томою Коленком. На закінчення міледі заявила, що заради інтересів нашої коханої Вітчизні вона  ладна згадати свою молодість і одягти легендарні міні-юбку та ботфорти (ті самі, що свого часу підкорили газового барона Рема Вяхірева) і сама, своєю власною персоною (при умові надання їй Сюзереном, письмово, відповідних повноважень) вилетіти на берегт Коров ' ячої Річки і нагадати пацанам із "Газпрому" хто на постімперському просторі тримав шишку у торгівлі газом!

повний текст виступу тут http://forum.pravda.com.ua/read.php?2,445328

31 грудня 2005р. Газ, мясо, труби

http://pravda.com.ua/news/2005/12/31/37202.htm

4 січня 2006р. Нас банально кинули і торговати газом нам в ближчому найбутньому не прийдеться. Імперія підписала з Королівством новий договір³. Уряд Якута у відставку!

 

1 лютого 2006р. Пізнайте правду і правда визволить вас
Євангеліє від Івана, 8, 32


Якби ви вчились так
як треба, то й мудрість
би була своя
Т.Шевченко

Березневі вибори - це не звичайна подія, не просто чергові вибори, на цих виборах буде обиратися вся система влади. Всі рівні представницької влади, яка в свою чергу, сформує виконавчу, включно з найвищою - урядом України. Це буде завершальний етап української революції 2004року. Вибори покажуть: чи ідеї Революції переможуть і Україна стане на сталий шлях утворення правової демократії і побудови Української Соборної Держави на духовно-культурних засадах надбань українського народу, вироблених впродовж століть і тисячоліть, чи олігархічно-кримінальним антиукраїнським кланам вдасться здійснити реванш і знову, вже надовго, закріпитися при владі.

Тобто, йтиметься про доленосний вибір нашого народу: чи зуміє український народ відвоювати своє природне право бути на цій землі справжнім господарем і визначити українське обличчя держави, чи Україна перетвориться в територію - полігон для антиукраїнських експериментів та експлуатації українського народу, природних багатств України жменькою кримінальних олігархів з їх посіпаками у своїх корисних цілях.

Певна загроза такого реваншу існує. Для цього є причини об'єктивного і суб'єктивного характеру. До об'єктивних треба віднести ту обставину, що після виборів нового Президента залишилася стара Верховна Рада, яка обиралася при старому кучмівському режимі, на виборах, що відбувалися в не зовсім демократичних умовах, при значних порушеннях законів і великих фальсифікаціях результатів. Завдяки цьому у Верховній Раді значний вплив мали кримінальні олігархи. Звичайно, вони нікуди не ділися, спочатку зайняли вичікувальну позицію, а пізніше, використовуючи певні помилки президентської влади, насамперед її нерішучість, перейшли в контрнаступ і блокування президентських ініціатив.

Не слід забувати, що великим гальмом суспільного розвитку є корупція, яка при попередньому режимі набула розмаху епідемії і значно побільшила імунодефіцит суспільства до цього небезпечного зла. Особливу небезпеку створює те, що корупція значно вразила судову систему.

До суб'єктивних причин невдач президентської гілки влади, якими намагаються вдало скористатися реваншисти, треба віднести допущені помилки в кадровій політиці. Невдало сформований апарат президента призвів до ланцюга подальших помилок у кадровій політиці: не було зроблено ґрунтовної чистки системи правоохоронних органів від корумпованих, недобросовісних кадрів та вдалого підбору і розстановки на ключові керівні посади в них людей, які б беззаперечно відповідали принципу "3 П" (патріотизм, професіоналізм, порядність). І вже вони, відповідно, здійснили б чистку і розстановку кадрів по вертикалі.

Помилки в цьому питанні призвели до невтішних наслідків в боротьбі з корупцією і організованою злочинністю. Багатьом чільним функціонерам старого режиму, які скоїли тяжкі злочини, вдалося безперешкодно покинути межі держави, або гуляти на волі в самій Україні (Білокінь, Бакай, Щербань, Боделан, Ківалов, Кушнарьов, Різак, Сало, Козак, Засуха і багато інших). Наприклад, зовсім не витримує критики таке запізніле усунення з посади Генерального прокурора України Піскуна ( аж у жовтні 2005р., а зробити це необхідно було ще у січні).

Безумовно, що Піскун і його команда займалися відвертим саботажем і не дивно, що тепер він опинився в одній передвиборчій команді партії Регіонів із своїми підопічними по кримінальних справах (Кушнарьов, Ківалов, Чечетов та інші). Тривожить і те, що після зміни Генпрокурора практично не відбувається кадрових змін в Генеральній прокуратурі.

Не може не дивувати те, що досі не порушено кримінальної справи по жодному епізоду кримінальних діянь (а таких чимало) проти колишнього президента Кучми. Мені абсолютно не зрозуміло, чому немає жодного подання до Верховної Ради на дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності деяких народних депутатів.

Влада повинна би діяти в рамках закону, але рішуче.

Безперечно, що кучмісти, представники кримінально-олігархічних кланів скористалися м'якістю і нерішучістю президентської влади, відчуваючи безкарність, використовуючи колосальні фінансові і матеріальні ресурси, підконтрольні їм засоби масової інформації, знахабніло прагнуть реваншу.

Для досягнення своїх цілей в боротьбі за владу вони не зупиняються ні перед чим, діючи на шкоду національним інтересам, створюючи загрозу для національної безпеки України, заохочуючи і сприяючи кремлівському керівництву Російської Федерації в активізації його імперських зазіхань на Україну. Так, вони створили антипрезидентську, антиурядову більшість у Верховній Раді з метою викликати політичну і економічну дестабілізацію в державі через спробу повалити уряд, викликати соціальне невдоволення, хаос, і, таким чином, облегшити собі захоплення влади.

Не дивує, що антидержавні, антиукраїнські кримінально-олігархічні сили, які ще вчора були опорою антинародного кумівського режиму в єдиному пориві згуртувалися на боротьбу проти Президента.

Фракція Регіонів, СДПУ (о), НПУ Литвина і КПУ (яка завжди займала антидержавні позиції) - цим відвертим представникам комуно-олігархічних антидержавних сил аж ніяк не вдалось би створити деструктивну антипрезидентську більшість у Верховній Раді без нібито пропрезидентської, нібито патріотичної фракції БЮТ.

На аналізі поведінки Ю.Тимошенко і її фракції у парламенті потрібно зупинитися детальніше, аби люди зрозуміли з ким мають справу насправді, бо поки що, ще чимало наших громадян, як правило щирих патріотів, сприймають цю неординарну особу через образ, створений політтехнологами і неабиякий акторський талант самої Юлії Володимирівни.

В чому криється небезпека такого необ'єктивного сприйняття Ю.Тимошенко як політика, стане зрозумілим з подальшого викладу. Хочу запевнити читача, що я не маю жодних особистих підстав бути не об'єктивним. Ми ніколи з Ю.Т. не сварилися, не було між нами ні взаємних, ані односторонніх образ.

16 березня 2005 року я публічно оголосив, що покидаю парламентську фракцію БЮТ (фракцію Прем'єр-міністра). До цього мене спонукала діаметральна зміна політики Юлії Володимирівни, яка яскраво проявилася в рекрутуванні нових членів до фракції БЮТ у Верховній Раді. За дорученням Ю.Тимошенко туди почали набирати відвертих кучмістів, представників олігархічно-кримінальних кланів, причетних до розграбування національних багатств України, депутатів, які активно підтримували на президентських виборах Януковича. Це переважно особи, що ненавидять українців, зневажливо ставляться до української культури, мови, звичаїв, тобто їх погляди - антиукраїнські, якщо не відверто і відкрито, то - приховано, від чого загроза їх для України не зменшується. До переходу у фракцію БЮТ ці депутати були у фракціях порокучмівської більшості переважно у фракції СДПУ (о).

Реакція на протести активних і порядних членів "Батьківщини" проти такої ганебної і аморальної політики керівництва партії і, передовсім, її голови Ю.Тимошенко, була різко негативною та роздратованою, а для протестантів закінчувалася невтішно: вони, наткнувшись на стіну нетерпимості та ворожості з боку ЮТ і її партійних поплічників Турчинова, Федорчука, Бродського (він був близьким дорадником Тимошенко ще до того, як прийшов у партію "Батьківщина"), змушені або самі покидати партію, або їх просто викидали. Після виборів Президента в партії "Батьківщина" розтоптано елементарні прояви внутрішньопартійної дискусії. Коли партія була в опозиції, а Юлія Володимирівна мала серйозні проблеми, вона намагалася стримувати і маскувати свої диктаторські амбіції. Після виборів маска була скинута. Тепер партія повністю комерціалізована і функціонує цілковито за правилами типової мафіозної структури.

Все тепер в цій структурі підпорядковано грошам і жадобі досягти найбільшої влади будь-якими засобами, а патріотична риторика лідера застосовується для зовнішнього вжитку, аби легше дурити порядних громадян.

Коли цей курс почав розгортатися Юлією Володимирівною, я категорично виступив проти, розуміючи наскільки він загрозливий для України на фоні широкої популярності Тимошенко, яку вона значно примножила, максимально і вдало використавши трибуну помаранчевої Революції.

Мої заклики до Юлії Тимошенко схаменутися не дали жодних позитивних наслідків. Після кількох моїх попереджень я залишив спочатку парламентську фракцію, а дещо пізніше і партію "Батьківщина".

Залишаючи своїх колишніх політичних соратників, я заявив, що цим кроком хотів би застерегти Юлію Володимирівну від тих небезпечних помилок, які вона робить, бо вони шкідливі для України, загрозливі для її національної безпеки. На жаль, мій демарш не вплинув на Тимошенко. Тоді я зрозумів, що це не були помилки, а цілеспрямована і вкрай небезпечна для України і українців політика авантюр Тимошенко.

Моє місце заступника голови партії "Батьківщина", тобто Юлії Тимошенко зайняв М. Бродський, кого пані Юля публічно назвала талановитим політиком і надзвичайно порядною людиною. Це про цього "порядного" Бродського, який "киданув" чимало киян через свій банк "Денді", який активно з іншими антиукраїнськими силами, зокрема медведчуківсько-суркісівськими есдеками, валив уряд Ющенка у 2001 році, який навіть особливо не приховує своєї неприязні до українства.

У парламентську фракцію БЮТ перейшов із фракції СДПУ (о) один з найближчих соратників Бакая ( що пограбував Україну на сотні мільйонів доларів), колишній президент корпорації "Інтергаз" О. Абдулін. У фракції і в партії "Батьківщина" опинився представник потужного харківського мафіозного клану О. Фельдман, господар корпорації "АВЕК", яка володіє найбільшими об'єктами торгівлі, в тому числі Барабашовським ринком у Харкові (одним із найбільших в Україні). "АВЕК" володіє цукровими заводами, підприємствами харчової і легкої промисловості, засобами масової інформації (газета "Время").

Свій чорний бізнес Фельдман робив при сприянні свого друга, соратника і побратима колишнього мера Харкова і колишнього голови обласної держадміністрації, колишнього голови адміністрації президента Кучми - Є. Кушнарьова, відомого ще як активного борця з опозицією. Кушнарьов, разом зі своїм другом і бізнесовим соратником Фельдманом (Кушнарьов допомагав розкрутитися Фельдману, виділившичи з міського бюджету величезний безпроцентний кредит для розбудови Барабашовського ринку, що фактично не був повернутий через інфляційні спекуляції, а також пільгові звільнення від сплати певних платежів до міського бюджету) підтримували Януковича. Фельдман був довіреною особою Януковича на президентських виборах.

Фельдман - знаний громадський діяч. Він співголова Об'єднаної єврейської громади України,(яку очолює Рабінович) президент Асоціації національно-культурних об'єднань України, президент Єврейського фонду України, - всі ці організації активно підтримували Януковича на президентських виборах.

Членом фракції БЮТ став Лукашук (до цього очолював обласну організацію СДПУ (о) в Хмельницькій області). М. Баграєв - президент ЗАО "Таврійські ігри", активно підтримував у 1999 році на президентських виборах Кучму, у 2004 - Януковича, а у 2002 - блок "За єду". Стало зрозумілим, що Ю.Тимошенко формує відверто антиукраїнську команду.

Тому вже у травні я застерігав: серед політиків першої величини Юлія Тимошенко становить загрозу для національної безпеки України.
Подальша поведінка, особливо в осінньо-зимовий період підтвердила мій прогноз. Шкода, звичайно, що Президент не поцікавився чому я відійшов від Тимошенко і піддавав її політику гострій критиці. Можливо тоді Президент був би значно раніше звільнив з посади Прем'єр-міністра України Юлію Тимошенко. А на моє глибоке переконання її треба було звільняти ще на весні або на початку літа. Особливо після її авантюр при вирішенні так-званих м'ясної, бензинової, цукрової криз, після шахрайської зміни курсу гривні, коли з кишень наших громадян аферисти вийняли сотні мільйонів доларів і нанесли удар по економіці (особливо середньому і малому виробнику, нашим експортерам).
Прем'єр Тимошенко проявила неготовність і, очевидно, небажання організувати прозору роботу уряду. Імітація прозорості зводилася до популістсько-пропагандистських піар-акцій: катання на ковзанах, на конях, рекламна показуха "розкладачки в приймальні прем'єра" тощо, без конкретної тактичної і стратегічної програми соціально-економічного розвитку держави. Ю.Т. керувала урядом в безсистемному ручному режимі, законопроекти готувалися Кабінетом Міністрів неякісно, блокувався Закон про Кабінет Міністрів України.
Але це типовий стиль роботи Ю.Тимошенко - авантюристичний, популістський і не професійний.

Про який професіоналізм і стратегічне бачення вирішення певних проблем Прем'єром можна говорити після, наприклад, таких публічних заяв Ю.Тимошенко, як намір будувати нафтопереробний комплекс у Феодосії, або вирішити проблему забезпечення України м'ясними продуктами через швидку побудову низки м'ясо переробних комбінатів (мабуть Юлія Володимирівна збиралася виробляти на них м'ясопродукти з піску).

Звичайно, керувати урядом такої великої країни це дещо інше ніж торгувати газом, маючи особливі преференції від уряду.
Доля держави, народу для Юлії Володимирівни це пустий звук і більше нічого. Її головна мета - досягти найбільшої влади, стати першою особою в державі. Ця ідея маніакально переслідує Юлію Володимирівну.

Безумовно, що феномен популярності Тимошенко намагається використати великий мафіозний капітал, аби захопити владу в Україні остаточно і безповоротно (про це конкретніше ще піде мова згодом). Вона ж, позбавлена елементарних моральних гальм, готова вдатися до будь-яких авантюр, заради досягнення своєї мети. Легковажити цим не можна. Її треба зупиняти поки не пізно.

У своїх амбіційних планах Ю.Т. вибрала підступну тактику підриву авторитету і позицій Президента, прикриваючи свою поведінку лукавими заявами про відданість і солідарність з Президентом. Образно це нагадує позицію господаря, який заявляє, що він любить і намагається зберегти дерево, що росте в саду, але весь час підкопує і підрубує його коріння, вдаючи, що не розуміє, що його зусилля спрямовані на те, аби це дерево нарешті завалилося.

Так виглядала прелюдія до осіннього наступу в боротьбі за владу. І тут розпочалася серія провокаційних заяв, аби збурити суспільство, дестабілізувати ситуацію. Для цього було спекулятивно використане популярне гасло про боротьбу з корупцією в оточенні Президента. З самого початку було зрозуміло, що насправді йдеться про потужну політичну-пропагандистську акцію популістського характеру, спрямовану на підвищення популярності Ю.Т. і зниження популярності Президента, а не бажання нанести справжній удар по корупції. Бо якби таке бажання було, то чому тоді Турчинов, який на той час очолював СБУ, де є спеціальне управління по боротьбі з корупцією, не порушив кримінальні справи?

Ще виникає дуже суттєве запитання, чому ж так раптом Юлія Володимирівна змінила гнів проти Генпрокурора Піскуна на сором'язливе мовчання, що не характерне для неї. І це в той час, коли громадськість вимагала усунення Піскуна з посади Генпрокурора. Адже свого часу вона робила гучні заяви про причетність Піскуна до великої торгівлі наркотиками та про інші неподобства.

Всім вже було зрозуміло, що Піскун і неочищена Генеральна прокуратура є гальмом в розслідуванні гучних справ про великі злочини, в тому числі, пов'язані з корупцією впливових посадових осіб. Проте Юлія Тимошенко мовчала, як і фракція БЮТ. Можливо причина зміни зла на милість криється в тому, що Піскун позакривав всі справи проти Юлії Володимирівни і її близьких. І як мені особисто в розмові у Верховній Раді в січні 2005року Піскун пояснив, що за це Ю. Т. пообіцяла йому місце у прохідній частині списку. Крім того, Піскун призначив постійного захисника Юлії Володимирівни, адвоката В. Швеця начальником головного слідчого управління Генеральної прокуратури України. Хто-хто, а Юлія Тимошенко добре знала, що Піскун - це людина Кучми-Медведчука і він звик служити не інтересам суспільства і держави, дотримуючись закону, а власним інтересам, і тим, хто їх задовольняє.

Можливо причину такої поведінки п. Юлії треба розглядати в контексті кардинальної зміни політичного курсу. Адже, саме у фракцію "БЮТ" і у партію "Батьківщина" пішло найбільше вчорашніх кучмістів, особливо есдеків, всякої-всячини з сумнівною репутацією. Мабуть перед тим, як галасувати про боротьбу з корупцією, спочатку треба було б почати зі своєї команди (фракції й партії).

Декларативні заяви про боротьбу з корупцією з боку команди Тимошенко настільки ж фальшиві, як і її декларація про доходи і майно, чи заяви нещасної Юлії Володимирівни, що на весіллі її доньки після третього тосту вже не було чим закушувати і деякі гості, танцюючи, втрачали свідомість з ГОЛОДУ! Справді, пані Юля неухильно дотримується принципу: нахабніше брехатимеш і гучніше галасуватимеш - більше повірять.

А далі з завидною впертістю пішла осіння веремія послідовних атак, спрямованих на дестабілізацію.
Перша спроба: зірвати голосування по прем'єру і таким чином залишити Україну без повноцінного уряду більше ніж на півроку. Фракція БЮТ дуже старалася і разом з есдеками і комуністами це їм вдалося. Тоді навіть виносилися плани дострокових парламентських виборів.

За другим заходом не вийшло. І хто б там що не говорив, але зміни в уряді відбулися на краще. Хіба, наприклад, можна порівняти попереднього міністра економіки в уряді Тимошенко (зараз він у списку БЮТ) з нинішнім Арсенієм Яценюком?
Далі були спроби зірвати ухвалення Бюджету на 2006 рік.

Що цікаво: Бюджет готувався попереднім урядом, який очолювала Ю. Тимошенко. І хоч він доопрацьовувався і був покращений (звичайно, в ньому відбилися негативи попередніх і теперішніх передвиборчих перегонів) фракція БЮТ дуже старалася, щоб зірвати його. І знову лунали заклики відправити уряд у відставку. Це в той час, коли йшли переговори з Російською Федерацією з питань умов газопостачання в Україну. Звичайно, що така ситуація аж ніяк не зміцнювала позицію української сторони на переговорах. З наближенням Нового року "газовий тиск" і шантаж Росії на Україну зростав. Зростали і погрози Юлії Володимирівни в сторону уряду: якщо не буде вирішена проблема газопостачання, то уряд повинен піти у відставку. Такий собі внутрішній шантаж. Голос екс-прем'єра з'єднався з хором вчорашніх і вічно вчорашніх (есдеків, регіоналів і, звичайно, "защитников трудящихся" - комуністів).

Пані Тимошенко навіть пропонувала свої послуги - їхати до Росії домовлятися по газу. Всі ми вже були свідками, як Ю.Т. "вирішувала" проблеми "дешевого" м'яса, як домовлялася про "дешеві" нафтопродукти, вирішувала проблему "дешевого" цукру. Правда, за вісім місяців прем'єрства Ю.Тимошенко не відважилася як офіційна особа відвідати Москву, хоча проблем було хоч відбавляй.
Проте, в якості приватної особи таки відвідала Москву і одним махом вирішила всі свої особисті проблеми. Раптом Москва, мабуть за гарні очі, зняла всі претензії проти нашої екс-прем'єрки. Так і напрошується певний взаємозв'язок між згаданою поїздкою до Москви і відповідною політичною поведінкою Юлії Володимирівни.

Але ягідки з'явилися вже після Нового року. Після підписання "газової" угоди стався справжній вибух істеричної атаки на уряд і шквал дезінформації: зрада національних інтересів, здача нашої газотранспортної системи Росії. Звичайно ні одне, ні друге не відповідало дійсності, а було цинічною брехнею.

І нарешті, голосування за антиконституційну постанову про відставку уряду, де БЮТ зганьбила себе участю разом з "борцями" за національні інтереси - комуністами, есдеками, регіоналами і литвинівськими кучмістами в спробі вчинити антидержавний заколот.
Легко критикувати вимушену компромісну угоду по газу. Але навіть важко уявити, щоб нас чекало, якби її не було. Тоді одним Алчевськом не обійшлось би. Могла б бути дезорганізована система теплозабезпечення по всій Україні. Більшість України могла б бути подібною на нещасний Алчевськ. Але нині Алчевську допомагає вся Україна. А тоді, що було б? Пані Тимошенко хоч на мить задумується, які жертви і страждання поніс би український народ!? Чи жадоба влади зовсім затьмарює здоровий глузд тієї авантюрної пані. Чи віддає собі звіт Ю. Тимошенко, коли заявляє: мовляв нічого страшного, якби Росія припинила Україні подачу газу, труба на Європу йде через Україну і ми могли б спокійно відбирати собі потрібну кількість газу. Але такі дії України кваліфікувались би як крадіжка газу. І це була б крадіжка вже газу країн Європи.

Можливо дехто у Москві хотів би спровокувати Україну на такі піратські дії, бо тоді б однозначно Україна налаштувала б проти себе цілу Європу. А це ізоляція і непередбачувані санкції проти України. Російському керівництву того тільки й треба. В такому випадку Україні було б важко втримати нашу ГТС, бо ми були б визнані дикунами, які не можуть забезпечити надійний транзит газу до Європи.
Хто ж в такому разі пані Тимошенко: розсудливий політик, чи політикан, авантюрист-провокатор, засліплений маніакальною ненаситною жадобою влади? Від таких горе політиків треба жахатися.

А тепер подивимося, яке майбутнє нам готує пані Тимошенко. Аби це зрозуміти, необхідно пильним оком приглянутися до команди, яку вона намагається привести до Верховної Ради. Співставити гарні гасла і подивитися чи вони відповідають конкретним діям.
Юлія Володимирівна неодноразово категорично проголошувала, що неодмінно потрібно відділити бізнес від влади. І це дуже правильно, бо якщо представник бізнесу йде до влади, то він не може аж ніяк бути незалежним від того бізнесу. Отже, він буде діяти в інтересах свого бізнесу, а не в інтересах всього суспільства. Бізнес у владі небезпечна річ. Зрощення бізнесу і влади народжує олігархів, монополізм. Олігархи-монополісти гальмують здорову конкуренцію, розвиток середнього класу, породжують велику соціальну прірву між мультибагатими і незаможними (дуже багатих - жменька, а незаможних - дуже багато: в Україні вже 1% володіє 90% багатств, а 90% людей - лише 10% багатств). Отже, олігархія і монополізм є гальмом суспільного розвитку, джерелом суспільної нестабільності і несправедливості.

Специфіка українська особлива, бо всі українські олігархи мають кримінальне походження. Вони свої багатства набули за рахунок шахрайського розграбування вже створеного капіталу, національного багатства, а не накопичення первинного капіталу, як помилково стверджують деякі наші економісти. Первинний капітал накопичується в середовищі малого і середнього бізнесу, з якого виросте великий національний капітал, на відміну від нинішніх олігархів, які є типовою компрадорською буржуазією, космополітами.
Поглянемо чи насправді дуже правильне гасло народної улюблениці, трибуна помаранчевої Революції - Юлії відповідає її справжнім діям.
Отже, Ю.Т. за відокремлення влади від бізнесу! Цікаво як вона збирається реалізувати це гасло. Поглянемо на першу сотню виборчого списку. Як каже Турчинов, як глянеш на список - співати хочеться. Хто знає ближче Турчинова - розуміє його чорний гумор, той, дійсно, як придивиться - жахнеться. Там знайдете прізвища 34 бізнесменів. Та ще й яких!

Залишимо вже тих, кого тут згадували: Абдуліна і Фельдмана. Підемо далі. Ось наприклад, Б.Губський. Давно відомий як член "чарівної київської сімки". Це відомий київський клан Медведчука-Суркіса. В 1994-98рр. Губський очолював Раду директорів концерну цієї групи "Славутич". У 1995-1996рр. була створена спеціальна урядова комісія для перевірки зловживань в цій корпорації і в корпорації І. Бакая "Республіка". Але тоді великий гнів президента Кучми раптом змінився на велику милість до власників цих корпорацій. На даний час Губський активно займається аграрним бізнесом, володіє декількома цукровими заводами, зокрема, на Черкащині в Шполянському, Жашківському районах, має АЗС та інше майно.

На президентських виборах Губський активно підтримував Януковича, супроводив його в поїздках по областях центральної України.
В списках БЮТ є кілька людей Губського, зокрема відомий кучміст С. Осика, який у свій час був Міністром зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі (тоді до нього мали претензії правоохоронні органи). На минулих парламентських виборах Осика обирався по Вишгородському виборчому округу (Київська область) і був конкурентом тодішнього голови Київської обласної організації "Батьківщини" І. Кірімова, людини надзвичайно порядної і талановитої (І. Кірімов обирався двічі народним депутатом України). Переміг адмінресурс і Осика став народним депутатом ІІІ скликання.
Тепер безпартійний Осика у списку БЮТ під 51 номером, а І.Кірімов - 144! Юлія Володимирівна хоче взяти Осику до Верховної Ради на "перевиховання", ну а Кірімов переб'ється, його вже не треба перевиховувати. Зрозуміло?

Ще один заслужений безпартійний БЮТівець Т.Васадзе. Безпартійний, але шанований пані Юлією, бо дуже багатий олігарх. Васадзе володіє "АвтоЗАЗом", є президентом "Укравто", в систему якого входить 36 підприємств по всій Україні. Крім того, Васадзе бере активну участь в торговельному бізнесі. Він є співвласником грандіозних торгівельних комплексів в Києві: "Квадрат-Європейська площа", "Квадрат-Шулявка", "Квадрат-Бесарабський квартал", "Швидко-Україна", страхових компаній тощо!

А. Веревський. Потужний олігарх, народний депутат (молодий - 1974 р. н.) кучмісто-бютівець. Володіє 28 елеваторами у Полтавській, Одеській, Черкаській, Миколаївській, Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській, Луганській, Кіровоградській областях. Потужно задіяний в олійному бізнесі, який перетворений в Україні в монопольний. Наші селяни-хлібороби повинні знати своїх героїв, які обдирають їх, диктуючи їм монопольно низькі, грабіжницькі ціни. Це справді пісня, коли бачиш як такий молодий хлопець "титанічною працею заробив" такі багатства. Справді хочеться співати... і братися за сокиру. Це треба добре затямити, а не з розкритим ротом слухати і милуватися симпатичною штучною косою.

Звила собі тепле гніздечко у списку БЮТ і група Єдіна. Це фактичні спадкоємці Кірпи. Колосальний монстр ЗАТ "Інтертранс", який виріс на грунті Мінтрансу, очолює її президент М. Ковзель. 76% акцій цієї імперії володіє офшорна компанія, зареєстрована на Кіпрі (зрозуміло, податки не хочеться платити).

Сам Єдін плаває на хвилях колосальної імперії "Інтер-контакт", в яку входять підприємства транспорту, зв'язку, енергетики, АПК, цукрові заводи, Миколаївська ТЕЦ, Рижевський гранітний кар'єр і багато, багато інших підприємств. Єдін теж безпартійний БЮТівець, а зате, який поважний. Йде у Верховну Раду, щоб прослухати курс навчання у "леді Ю", як примножувати бізнес, використовуючи владу, бо справді, неперевершеного досвіду пані Юля набралася, очолюючи "Єдині енергетичні системи України" (правда, трохи спіткнулася, бо час від часу через захланність нехтувала залізним правилом мафії: завжди треба акуратно ділитися з патроном).

В.Хмельницький володіє знаменитою "Запоріжсталлю", а також власник ряду офшорних компаній, співвласник десятків підприємств. Його фінанси оцінюються у 200 млн. дол. Успіх у бізнесі супроводжувався дружбою із сім'єю Кучми. Мабуть п. Юля взяла його під свій омофор, аби захистити від злих духів.

К. Жіваго (не доктор Жіваго Пастернака). Це гордість списку БЮТ. Як тут стриматися, щоб не заспівати. Більше півсотні підприємств в Україні, десятки офшорних компаній!

Ще один магнат - Є. Сігал, який крім аграрного бізнесу ще має і газовий. Успіх його супроводжував завдяки підтримці куч
мівського режиму.

Інга Вершиніна, протеже друга п. Юлі мільярдера Коломойського. Займається зерновим бізнесом, очолює ТОВ "Українська аграрна група "Юг-Хлеб" і по сумісництву є заступником голови державної акціонерної компанії "Укрресурси" і Держкомрезерву України. Активно займається обміном сільгосппродукції на паливно-мастильні матеріали. Успішно використовує посаду у держструктурах для свого бізнесу, зокрема отримання зерна з Держрезерву для переробки на муку з річною відстрочкою платежів. Ми добре розуміємо чим це обходиться для наших сільгоспвиробників. Здирництвом!

Є у списку БЮТ і компаньйон по бізнесу В. Пінчука, діяч з Криму А. Сенченко.

Зоя Шишкіна з групи Жеваго. Анжеліка Лабунська - керівник корпорації "Фінанси і кредит Лекс" (група Жеваго). П.Кравчук - транспортний бізнес. Ю.Триндюк - хлібний магнат. Має спільні інтереси у хлібному бізнесі з родиною Піскуна - дружиною і донькою. С. Олійник - працює в системі "Приват" друга "леді Ю" Коломойського.

С.Гашинський у 2002 році заарештовувався за підозрою у розкраданні грошей, що призначалися для компенсації заощаджень громадян старших 80 років. За часів віце-прем'єрства Ю.Тимошенко, брав участь в організації закупівлі вугілля у Польщі для енергетики. Очолюючи "Укррезерв" у 2005 році був замішаний у "цукровому скандалі".

В. Макієнко - цікава постать зв'язками зі спецслужбами України і Росії, займався посередництвом у торгівлі зброєю.

Д.Крючков, за корупційні махінації був звільнений з держслужби (отримав в подарунок 12 758 іменних акцій на суму 637 900 грн. від ВАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС", знаходячись на посаді заступника голови Рівненської обласної державної адміністрації, за що був з тріском вигнаний з роботи). Звичайно, таким як останні три персони саме і місце у списку БЮТ, адже Ю.Т. "палкий борець з корупцією".

А. Портнов - людина мільярдера Коломойського (група "Приват"). Відзначився умінням відбирати чужий бізнес (у середніх бізнесменів, які не входять у мафіозні олігархічні угрупування і, таким чином, беззахисні перед кримінальними олігархічними акулами). Ну де ж такому бути, як не під крилечком п. Юлії у Верховній Раді на "перевихованні". Пісня!

П. Кузьменко - бізнесмен з Уманщини (Черкаська область), до недавна - вірний член СДПУ (О), будує, між іншим, в Умані найбільшу синагогу в Європі.

Мабуть і цих прикладів досить, щоб стало зрозуміло, що БЮТ - це спецбізнеспроект мафії з відверто антиукраїнським спрямуванням. Крім того, у списку БЮТ ще є спецлобісти-руйнівники. Наприклад, дві "яскраві" постаті М. Зубець і М. Гладій. Важко переоцінити руйнівну роль в аграрному секторі цих діячів. Гладій, очолюючи двічі Львівську ОДА, наніс області непоправної шкоди і не тільки в сільському господарстві. Продовжив руйнівну роботу він і будучи віце-прем'єром з питань АПКа (Коли рік тому Гладій переходив у фракцію БЮТ, я був категорично проти і на цю тему у мене з Юлією Володимирівною була дуже гостра суперечка. Звичайно, я не міг перемогти один, бо решта фракції трусяться перед Юлією, як осикові листочки).

М.Зубець - один із головних руйнівників племінного і селекційного господарства і аграрної науки, пов'язаний з лобіюванням аграрної мафії.

У списку БЮТ є два відставних генерали КГБ-СБУ, які не відзначилися помітними заслугами в боротьбі з організованою злочинністю і підривними антидержавними елементами. Чомусь вони ще безпартійні. А дарма. Наприклад, брати-банкіри Буряки вступили до партії "Батьківщина" в передз'їздівську ніч (з 16 на 17 грудня). А взагалі у першій сотні списку БЮТ половина безпартійних. Пісня! Є в списку кілька відомих осіб, яким відведена ганебна роль: допомагати творити образ Юлії Тимошенко, нібито української патріотки, нібито борця за справедливість і нібито захисника національних інтересів; з їх участю легше дурити наївних патріотично налаштованих наших громадян. Певній частині відведена роль слухняних маріонеток, які мають покірно служити Ю.Т. в знак вдячності за можливість отримати високий мандат народного депутата. Серед них нема особистостей, готових протистояти небезпечним планам Ю.Тимошенко (йдеться про потенційно прохідну частину списку). За своїм політичним і освітнім рівнем абсолютна більшість їх не готова до складної, нелегкої і відповідальної роботи у Верховній Раді.

А взагалі список дуже цікавий. Вивчаєш його і хочеться співати! Ну ось наприклад, бізнесмен з Одеси Рибаков уже у 2005 році організував авторалі від гаслом "Наш легітимний президент Віктор Янукович". Думаю, що такі приклади ще більше повинні заохочувати бовдурів з "Нашої України" до закликів творити помаранчеву коаліцію з Юлею.

Висновки.

1. БЮТ - особливий проект великого олігархічно-мафіозного капіталу, спрямований на захоплення влади в Україні антиукраїнськими силами, використовуючи популярність Юлії Тимошенко.

2. Юлія Тимошенко в нестримному бажанні досягнути найвищої влади в Україні, не гребуючи будь-якими засобами, відкидаючи елементарні моральні принципи і використовуючи мафіозно-олігархічний капітал, зробила представників цього капіталу основою своєї команди і масово намагається привести їх до Верховної Ради, чим може створити загрозу для національної безпеки України.

3. Маючи величезні фінансові ресурси, Юлія Тимошенко веде масовану кампанію зомбування довірливих добропорядних, патріотично налаштованих громадян і за їх рахунок, шахрайськими засобами намагається привести до влади ворожі для України і українців сили, мінімізувати кількість справжніх представників українських патріотичних сил у представницькій владі.

4. В боротьбі за владу Ю.Тимошенко не гребує співробітництвом з зовнішніми силами (кремлівським керівництвом), постійно намагаючись дестабілізувати ситуацію в Україні і максимально послабити позиції Президента, чим загрожує національним інтересам України.

5. Запровадивши у партії "Батьківщина" авторитарні і типово мафіозні методи керівництва, Ю.Тимошенко має намір перенести таку практику в структури державної влади, що, безумовно, привело б до руйнування демократії і встановлення диктатури.
6. В боротьбі за владу Ю.Т. готова піти на союз із будь-якими антидержавними антиукраїнськими силами, що могло б нести загрозу для української нації.

7. І Тимошенко і фракція БЮТ своїми діями, особливо в останній час, засвідчили, що вони стали в один ряд з антиукраїнськими антидержавними силами.


Шановні Українці!

Нарешті у Вас з'явилася можливість вільно обирати собі владу. Від Вашого вибору залежатиме не тільки Ваше життя, але й майбутнє Ваших дітей, онуків, майбутнє України.

Тепер вирішується доля України: якою вона буде, яке місце займе у світі.

Велике право, яке Ви відвоювали собі під час Української революції - вільно обирати собі владу - накладає і велику відповідальність.


Важливо не дати тим, хто вчора при сприянні антинародної влади різноманітними шахрайськими методами розграбували ваші багатства, тепер знову за допомогою шахрайства і брехливих обіцянок, в черговий раз, хоче обдурити Вас і захопити з Вашою допомогою владу, щоб далі продовжувати грабувати і принижувати наш народ.


Обираючи, думайте і перевіряйте(!):
- чи відповідають гарні слова їхнім вчинкам;
- ким вони були вчора і що роблять сьогодні;
- хто їхні друзі і чиї вони інтереси відстоюють;
- прислухайтеся до думки тих, кого Ви знаєте, хто Вас ніколи не дурив і не підводив.
Я почуваюся в праві звернутися до Вас з своїми думками і порадами. Це право я заслужив самим своїм життям, яке присвятив боротьбі проти несправедливості, за кращу долю нашого Українського Народу в найтяжчі роки поневолення і наруги. Я ніколи не зраджував цих принципів: і в неволі, і будучи народним депутатом. Мені хотілося б, аби мій життєвий і політичний досвід став Вам у пригоді.


Сподіваюся на порозуміння і співпрацю. Політична сила, до якої я належу - це щирі українські патріоти, які з відкритим серцем йдуть до Вас. Наша відданість Українському Народові випробувана часом і вчинками. Ми завжди були і будемо зі своїм народом.


Ми щиро хочемо і працюємо для того, аби Україна могутнішала, а наш народ був щасливим і заможним, щоб наша держава ставала справедливішою і демократичною, де найбільше поважається людська гідність, в якій вільний народ і вільна людина є творцем своєї долі.


Ми хочемо, щоб наш Український Народ нарешті став справжнім господарем на власній землі.


Ми впевнені, що нам разом з Вами вдасться успішно вирішувати ті проблеми, які виникають на нашому шляху до кращого майбутнього.


Ми є тією політичною силою, яка ніколи не мирилася і не миритиметься з проявами несправедливості. Ми непримиренні до всіляких пройдисвітів і шахраїв, які зневажають наш народ, які хочуть наживатися на його праці, грабувати його багатства.


Наша команда чиста від олігархів, пройдисвітів і зайд, таких до себе ми на поріг не підпускаємо. Ми хочемо, щоб і Ви також близько не підпускали їх до влади!


Давайте разом очистимо Україну від політичної плісняви і ненажерливих черв'яків.


Разом ми переможемо!

01 лютого 2006р.
http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_arch2006&trs=-1&key=1139468990

Список БЮТ

Заколот в театрі БЮТ, або не треба було кривдити письменника Дарина Сорока, УРА-ІНФОРМ 02.02.2006 Складаючи передвиборні списки БЮТ, Тимошенко дуже відверто поклопоталися про його фінансування: віддала левову кількість прохідних місць "спонсорам", чим примусила посунутися полум'яних політиків і громадських діячів. Не всі змирилися з місцями в хвості списку. І ось неприємний результат: обнародування таємниці партійних процесів і дійсної політики блоку Тимошенко. Сміття з хати виніс член Національного союзу письменників України, член національної спілки журналістів України, народний депутат України I, II, III скликань Дмитро Чобіт, що свого часу опублікував книгу "Нарцис", присвячену темним сторонам біографії Віктора Медведчука. Тепер з-під пера письменника-викривати вийшла брошура «Монолітне болото або ЗАТ БЮТ (Бродській, Юлія, Турчинов)». Книжка написана у формі листа, зверненого до Тимошенко і Турчинову, де письменник висловлює своє обурення з приводу відведеного йому 120-го місця в передвиборному списку блоку. Свою образу Чобіт перш за все направив на викриття тих, хто обійшов його в списку. А люди там дійсно підібралися цікаві: через одного олігархи і колишні соратники затаврованого Юлією Володимирівною Леоніда Кучми. Якщо раніше екс-прем'єра іменували газовою принцесою, то тепер її сміливо можна назвати енергетичною королевою: адже як відомо, королеву грає оточення. Воно у Тимошенко "гідне": у списках БЮТ значаться: Богдан Губський, (який до свого обрання в депутати за списками СДПУ(о) був головою ради директорів Українського фінансово-промислового концерну "Славутич", який у свою чергу контролював 10-15% ринку нафтопродуктів України), Євгеній Стрибав («незмінний керівник концерну "Комплекс", основними видами діяльності якого була торгівля енергоносіями, переважно газом", і дружина якого володіє "Гаврілівськими курчатами"), Олександр Абдулін (до першого обрання народним депутатом працював президентом АОЗТ "Інтергаз"), Костянтин Жеваго (фактичний власник АОЗТ "Фінанси і кредит", екс-заступник голови ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", член ради ВАТ "Укрнафта"). Крім того, в списку значаться "власник соняшникового бізнесу" Андрій Веревській, президент корпорації "Укрвінпром" Олександр Хортів, і Олександр Фельдман, під контролем якого знаходяться найбільші ринки, хлібозаводи і інші підприємства міста Харкова. У книзі приведені слова Олександра Волкова, якого автор за два дні до оголошення списків бачив в приймальній Тимошенко, про те, чому він не потрапив в передвиборні списки БЮТ: - У тих умовах, які мені запропонували, навіть для мене, людину досить спроможного, вони виявилися непідйомними. Брати-банкіри Сергій і Олександр Буряки, по словах Чобота, перейшли в парламентську фракцію БЮТ 16 грудня 2005 р., а 17 грудня вже значилися в передвиборних списках. - Все робилося вночі, - відзначив письменник. Тут так і просяться слова останнього телевиступу Тимошенко, де вона підкреслила, що на її думку, нічого хорошого з того, що робиться політиками вночі, не виходить. За словами народного депутата Степана Хмари, БЮТ веде до влади мафію. - Якщо Юлія Володимирівна в чомусь переконує, то необхідно розуміти все навпаки. Вона говорила про те, що необхідно розділити бізнес і владу, а сама ж їх спаює. Тільки у першій сотні передвиборного списку 34 бізнесмени. В цілому ж, Хмара сказав, що у Тимошенко "талант актриси і аферистки, інтелекту там немає". Він також засвідчив, що на розкручування її іміджу витонченою леді пішли дуже великі гроші. Театральну суть політики БЮТ підкреслює і автор "Монолітного болота...". Так, він пише про те, що про можливий розпуск уряду Тимошенко було сказано ще на квітневому з'їзді партії в 2005 році. А після "викриттів корупції" Бродськім і Зінченко, 7 вересня 2005 року вночі на дачі Юлії Володимирівни відбулася нарада (знову вночі), на якій присутні тоді ще розділ СБУ А. Турчинов, Генеральний прокурор України С. Пискун і віце-прем'єр з гуманітарних питань Н. Томенко. Примітно, що, так і не виспавшись, Микола Томенко в 9 ранку наступного дня заявив про свою відставку, повторивши звинувачення Зінченко і Бродського. В цей час, як пише Чобіт, у екс-прем'єр-міністра була екстрена нарада з Президентом. - ...я згадую самовпевнені слова Вашого заступника по партії Ярослава Федорчука відносно можливості зняття Ющенка Вас з поста прем'єра: "Не зніме. Колись. Вибори на носі. Він що - самовбивця?" - пише Чобот про захоплення Федорчука умінням Юлії прорахувати все наперед. Схожість сценаріїв виступів Бродського, Зінченко і Томенко відразу кинулася всім в очі. Сьогодні ж сталі відомі деякі нестиковки в "оплаті акторів". На презентації своєї книги Дмитро Чобіт сказав, що Олександр Зінченко, якому запропонували місце в першій п'ятірці, не увійшов до списків БЮТ, тому що поставив дуже жорсткі умови: 16 місць в прохідній частині списку і 25 місць в обласних, міських і районних радах. Письменник цікавиться: з якою це статі у Зінченко такі апетити? Той спектакль не вдався, і тепер акторам БЮТ на закритому VII з'їзді ПО "Батькивщина" роздано нове завдання: "Не чіпати Президента, а лише бити по його "оточенню" і по шматочку відщипувати і відкушувати електорат "Нашої України". Критикуючи енергетичну королеву, не можна не пригадати про газ. Степан Хмара 1 лютого, заявив про те, що національний споживач ніколи не отримував газ по 50 доларів. Що належать Тімошенко ЕЕСУ свого часу, за словами народного депутата, купували газ по 36 доларів, а підприємствам продавали по 86 і більш. - По 50 доларів газ отримували тільки мафіозі, - сказав Хмара. І Чобіт, і Хмара вишли з складу блоку. http://ura.lviv.ua/print/?/2038   УРА-Інформ. Львів

Ще про список БЮТ

Теперішній список БЮТ є наслідком тривалої кадрової політики його керівництва, породженої протистоянням із Президентом, причини якого мені не досить ясні дотепер. Але в його основі, безумовно, лежить незбагненна жадоба влади.

Більшість колишніх кучмістів, тобто тих, хто входив до складу парламентської більшості та в роки режиму Кучми протистояв українській опозиції, стали масово перебігати у фракцію БЮТ ще у березні - червні 2005 року, тоді її поповнило аж 22 народних депутати України, тобто значно більше, ніж було у її складі до переходів (18). У цей же час фракції «Наша Україна», Української Народної Партії, Народного Руху України не приймали у свої ряди жодного кучміста.

Чому такі протилежні підходи у таборі помаранчевих? Пояснення наступні. Перше: для кучмістів українські національні інтереси ніколи не були визначальними, тому вони шукали собі близьких по духу попутників. У таких випадках наші брати-росіяни кажуть: «Рыбак рыбака видит издалека». Друге: збільшення фракції БЮТ було ні чим іншим, як спробою надути власну значущість і показати президенту свою силу. Поштовхом для нарощення м'язів якраз стали перші незадоволення, висловлені президентом на адресу прем'єра. На мою думку, спішне збільшення Ю.Тимошенко чисельності фракції свого імені мало на меті підготуватись до протистояння та «війни» з президентом. Тому у фракцію БЮТ брали всіх без розбору - навіть палкого прихильника Союзу Миколу Гапочку. Після літніх канікул вербування рекрутів у БЮТ тривало - з вересня до грудня 2005 року туди подали заяви ще 10 депутатів. Загальна кількість перебіжчиків сягнула 32 особи, всім їм шановна Юлія Володимирівна великодушно дала шанс на виправлення, а більшість з них включила у виборчий список БЮТ. Проходять там курс виправлення навіть ті, хто ще не вступив ні у фракцію
- 57 -

імені Тимошенко, ні у партію, яку вона очолює. Ось така, з дозволу сказати, політика. Але чи є вона чесною, чистою і моральною? Ось де питаннячко.
Особисто в мене на такі суттєві речі є зовсім інша думка. Я вважаю: політик, що проводив певну політичну лінію, яка виявилась хибною, є ні чим іншим, як політичним банкрутом. Не лише хибність, а й глибоку шкідливість для держави і народу політичної лінії Кучми та його режиму публічно засвідчило життя — про це відомо всьому світу.

Люди, які проводили у життя цю хибну і шкідливу політику режиму Кучми, є не просто якимись безневинними кучмістами, а цілком реальними політичними банкрутами. І ось ці політичні банкрути масово побігли під прапори Юлії Тимошенко і знову прагнуть бути проводирями українського народу та елітою української нації. Хіба це не глум над здоровим глуздом? Невже у своїй злобі до В.Ющенка можна так далеко зайти?
Підбором і розміщенням у виборчому списку БЮТ кандидатів у народні депутати займалися в основному Ю.Тимошенко, О.Турчинов і М.Бродський. Тобто цей процес відбувався келійно. Чому? Чи не тому, що при меншій кількості легше йдуть торги? І хто б що не говорив - цей процес не має нічого спільного з високою і чесною політикою. Це незаперечний факт. У зв'язку з чим хочу навести слова Миколи Томенка, які хоч і сказані з іншого приводу, але цілком підпадають піддану ситуацію та чудово її ілюструють: «Я переконаний, - стверджує третій номер списку БЮТ, - що підписувати домовленість про те, що кілька людей... повинні визначати, хто має право бути у спільному списку, а хто не має, - це своєрідна політична цензура і політична корупція».* Із духом цих слів я цілком солідарний.

Спосіб формування списку БЮТ свідчить, що Ю.Тимошенко аж ніяк не бажає, аби у фракцію власного імені потрапили самостійні політики, які б мали власну думку і могли її відстоювати. їй абсолютно зайві знакові особи, такі як Анатолій Матвієнко чи Степан Хмара, їй не потрібні люди, здатні на Вчинок, їй конче бажані лише слухняні виконавці -парламентські штики, і не більше. Саме тому вона формує майбутню

- 58 -

фракцію з теперішнього парламентського болота, тобто людей, які ніколи не були обтяжені принциповістю, чесністю і моральністю.
Але у випаду їх обрання народними депутатами України по списку БЮТ саме вони разом із Ю.Тимошенко та О.Турчиновим і визначатимуть позицію фракції та й партії «Батьківщина» з найважливіших питань державного життя.

А українські патріоти як Левко Лук'яненко, Володимир Яворівський та деякі інші гратимуть у цьому процесі роль фігового листка і не більше.

Адже відома істина говорить: «Хто платить - той і замовляє музику». Невже хтось може подумати, що під мелодію кобзи Л.Лук'яненка танцюватиме О.Фельдман? Скоріше під його гармошку заспіває В.Яворівський.

http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_arch2006&trs=-1&key=1138968243

Пригоди Тимошенко у Лондоні та Брюсселі

04.02.2006, 19:15
Tablo ID

Протягом першого тижня лютого Юлія Тимошенко поїхала розвіятися до Європи на

два дні, які вона провела у Брюсселі та Лондоні. В штабі Тимошенко запевняють, що

вона не ходила по магазинам і не зустрічалася з Березовським.

європейських питань Григорій Немиря та депутат Богдан Губський, який і міг бути

спонсором її недешевого авіапереліту.

На всі зустрічі Тимошенко приходила в улюбленому одязі від французького бренду "Луї Віттон".

Її графік був напружений - у перший день Тимошенко виступила перед членами комітету

Європарламенту з питань співробітництва Україна-ЄС. Під вечір відбулася її зустріч з одним

із миротворців помаранчевої революції, верховним комісаром ЄС Хав'єром Соланою.

У кулуарах Європарламенту Тимошенко швидко поділилася революційним досвідом з

кандидатом у президенти Білорусії від антилукашенківської опозиції Олександром Мілінкевичем.

У Лондоні, де свого часу жили донька і чоловік Тимошенко, вона виступила в Лондоні на

круглому столі у Chatham House (більш відомому як Королівський інститут міжнародних відносин).

Європарламенту Дугласом Александером.

http://www.tabloid.com.ua/news/2006/2/4/118.htm

29 березня 2006р. Блискуча перемога ! Орден Жовтої Підв ' язки отримав 22% голосів смердів на дворянському турнірі! Наша Рагуліна з тріском провалилася, отримавши всього 13%. Секта Останніх Християн ледь подолала 3% бар'єр. Секта Хреста & Молота 5%. Несподівано багато набрали Регіональні Дони - 32%. Наша Наташа не подолала 3% бар'єр, як і молода ЖОПА.

25 червня 2006р. Бійців «Беркута" було кинуто на голову Рівненської обласної організації УНП, екс-губернатора Рівненщини Василя ЧЕРВОНІЯ, народного депутата IV скликання Юрія ШИРКА сьогодні, 25 червня, під час мітингу на Козацьких могилах у Берестечку. Нині вони є відповідно депутатами Рівненської обласної та міської Рад. Під удари потрапили також депутат Львівської облради Олег ТЯГНИБОК та Богдан БЕНЮК.

Існує аматорський відеозапис інциденту.

Інцедент стався після традиційного молебня по загиблих козаках, що відбувся в Георгіївській церкві. Василь ЧЕРВОНІЙ та Юрій ШИРКО мали намір піднятися на трибуну, з якої під час мітингів в останні 17 років традиційно виступали представники влади, політичних партій та громадських організацій. "Голова облради О.ДАНИЛЬЧУК, який, побачивши цей намір, терміново повернувся на сцену, хоча йшов покладати квіти, почав ногами бити В.ЧЕРВОНІЯ, не даючи йому зі сходів піднятися на сцену. Після цього на нас кинулися бійці "Беркута" і почали гамселити. Це відбулося в присутності голови Рівненської ОДА В.МАТЧУКА. Свідками були близько 10 тисяч учасників урочистостей", - повідомив Юрій ШИРКО.

Наслідком цієї "зустрічі з новою демократичною владою" (В.МАТЧУК представляє НСНУ, О.ДАНИЛЬЧУК – БЮТ), за словами Ю.ШИРКА, стали численні синці, розірваний одяг та взуття депутатів.

Представники УНП мали намір виголосити на мітингу звернення до Президента ЮЩЕНКА та до Ю.ТИМОШЕНКО.

"Хіба ви бачили хоч коли-небудь, щоб я виставляв "Беркут" під час урочистостей на Козацьких могилах?" – риторично запитав Василь ЧЕРВОНІЙ у представників місцевого державного телебачення під час інтерв'ю.

"Такої ганебної події на Козацьких могилах не було ніколи", - зазначив Юрій ШИРКО.

Олександр ДАНИЛЬЧУК, представник БЮТ, раніше мав спільний бізнес з І.БАКАЄМ та О.АБДУЛЛІНИМ.

В.МАТЧУК, представник НСНУ, змінив на цьому посту Василя ЧЕРВОНІЯ наприкінці травня. Він причетний до фірми "Реноме", проти котрої близько півроку тому порушено кримінальну справу.

Учасники мітингу засвистали О.ДАНИЛЬЧУКА, коли він після інцеденту виголошував свою промову.

Представники УНП виголосили перед учасниками мітинга два звернення: до Президента В.ЮЩЕНКА – відправити у відставку міністра внутрішніх справ Ю.ЛУЦЕНКА, який рік тому на К м обіцяв, що "всі бандити сидітимуть у тюрмах", але не виконав своїх обіцянок, а також голову Рівненської ОДА В.МАТЧУКА, який спричинив побоїще під час святкувань; до Ю.ТИМОШЕНКО – відкликати з депутатів облради О.ДАНИЛЬЧУКА, якщо вона справді є прихильницею демократії та чистоти лав свого блоку.

Василь ЧЕРВОНІЙ має намір подати до суду на голову облради О.ДАНИЛЬЧУКА.

Довідково.
• Урочистості на Козацьких могилах в Берестечку проводяться з 1989 року. Ініціаторами виступили Василь ЧЕРВОНІЙ і Євген ШМОРГУН, і з того часу Рівненська обласна організація УНП проводила урочистості щороку. Торік, під час керівництва областю Василя ЧЕРВОНІЯ, урочистості на Козацьких могилах відбулися на державному рівні.

• Одразу після вступу на пост голови Рівненської ОДА В.МАТЧУК вимагав від 11 голів районних державних адміністрацій – представників УНП негайно написати заяви на звільнення, погрожуючи в іншому разі "накопати" на кожного. Саме це – "накопати, аби звільнити" – є зараз, за оцінками представників УНП на Рівненщині, одним з пріоритетів діяльності представника НСНУ на посту глави Рівненської ОДА.

Контакт: Ірина Лукомська, lukomska@unp-ua.org
http://maidanua.org/static/news/2006/1151255293.html

6 липня 2006р.  Наша Рагуліна, незважаючи на попереджувальні зойки коаліціянтів, висунула Шоколадного Джо на посаду Предводителя Дворянства. Орден Регіональних Донів висунув бл. Азар-хана. І ось, замість того щоб підтримати Джо у його благородних намаганнях, Дід Мороз, що напередодн отримав $300 мільйонів від графа Кльового, заявив, що сектанти його секти не будуть голосувати за бл. лицаря кума Його Величності. Одночасно, такий собі голодранець, сектант секти Серпа & Молота Ванька Збокий висунув самого Діда на цю високу посаду. Цей демарш викликав істерику Шоколодного Джо і той відкликав свою кандидатуру. Блаженний Йосип, вірний учень Діда Мороза, вперше в житті виявив непокору до свого благодійника і назвав його Іудою. Йосип кричаав, що він перший встановив намет на Майдані і втратив у ньому здоров'я. Ця заява викликала обурення сусідів блаженного по сесійній залі, серед яких знайшовся не один десяток тих, що також встановили перший намет тої вікопам'ятної ночі і втратили там своє здоров'я. Таємне голосування проходило відкрито і прозоро в кращих традиціях нової доби: члени лічильної комісії видавали бл. донам правильним чином заповнені бюлетні і тим залишалося просто опустити їх до урн. В безпосередній близкості до кабін стояли бригади конкуруючих орденів одні з яких слідкували, щоб мілорди бува чого не перекреслили у своїх бюлетнях, а другі слідкували за тим, щоб члени їх орденів не сміли брати своїх бюлетнів. Результат виявився передбачуваним: Дід Мороз підтриманий 30-ма членами своєї секти навбрав 239 голосів, Азар-хан від 187 своїх побратимів отримав 0. Джулія в трансі.

11 липня 2006р. Спроба нашого регіменту провести анонсовану вчора атаку на президію не була підтримана Нашою Рагуліною і, що більш фатально, попереджена стратегічно краще підготовленим супостатом, який з сьомої години ранку заблокував піходи до трибуни. Регіональні Дони підготувалися серйозно: на поясах вони мала фінки - звичну зброю південно-українського дворянства, а деякі з них прихопили стволи. Елітна мова, якою зустріли нас діти териконів, свідчила про чималий стаж деяких лордів у місцях позбавлення дворянства^Y. Відбулася щира розмова мілордів нашого регіменту. Бл. Зубик не зміг пояснити свого голосування за висуванця сектантів і був піднятий на мечі. Я християнин, - пищала ця шістьорка. Іуда теж був християнином, - слушно відрізав Санчо Панса. Віддайте мої гроші, - продовжував нахаба. Людині, що втратила свою совість, ми її повернути не в змозі, - парував наш регіментар.

Примітка. На той час місце в прохідній частині списку на отримання дворянської недоторканності в регіменті Ордену Жовтої Підв'язки коштувало $ два мільйони - Б.З.

27 липня 2006р. Ванька Збокий з трибуни БДЗ звинуватив Джулію у всіх смертних гріхах. Особливо цього сектанта обурила повідомлення Джулією того усім відомого факту, що Дід Мороз виділив собі 2,5 млн гривень на заміну меблів у спікерському кабінеті. Як можна так брехати на святу людину, що живе з хворою Снігуронькою у скромній халупі з меблями ще імперської доби? - волав Ванька. Тим часом Дід Мороз виділив собі у ексклюзивне користування літак, що до цього часу було привілеєм виключно Його Величності.

Примітка. Наперстки - благородна гра дворян проти черні...

21 червня 2006р. Сьогодні відбулося щорічне возгоряння збройних складів у Новобогданівці. Остання три роки у липні-серпні відбувається перегрів боєзапасів і частина з них вистрілюється у повітря. Раніше літа були холодніші і такого не відбувалося.

0. Пресконференція Чобіта в УНІАН.

1. Повний текст тут http://www.ua-reporter.com/text/2816/ або тут http://ru.obkom.net.ua/articles/2005-09/13.1722.shtml

2. http://ru.obkom.net.ua/news/2005-09-19/0825.shtml і  http://ru.obkom.net.ua/articles/2005-09/19.1304.shtml

3. http://pravda.com.ua/conf/belkovski_2006.htm

4. http://www.censor.net.ua:8080/full_news.php?id=19485

5. http://ru.obkom.net.ua/articles/2005-11/09.1630.shtml

4. http://www.kommersant.ua/doc.html?DocID=611696& IssueId=29747/

5. Юлії Тимошенко сподобався "зоряний" подарунок http://ww2.tymoshenko.com.ua/ukr/news/first/2199/

6. Леонід Шульман: Пані Юліє! Не давайте виставляти себе на посьмиховисько! (Відкритий лист до п. Юлії Тимошенко)  http://maidanua.org/static/mai/1133499997.html

7. Укр. Правда, 5 грудня 2005 , "Тимошенко розпочинає кампанію. З Заходу ." http://www.tymoshenko.com.ua/ukr/exclusive/informal/2220/

X . РОСІЯ ЗАКРИЛА СПРАВУ ПРОТИ ТИМОШЕНКО , Укр. Правда, 26.12.2005

http://www.pravda.com.ua/news/2005/12/26/37019.htm

Y. А. Артазей "Юлю геть! Мороз - Иуда!" Факти № 124 (2161), середа 12 липня 2006р.

До головної сторінки сайту
http://krainachudes.com