|
Ми не їхали цього року до Карлових Вар на води,
ні. Цієї зими ми з сім'єю вірішили трошки заощадити
на зимовому відпочинку і поїхати кататися на лижах до Чехії, а не до
Французьких Альп, як звичайно робили це впродовж останніх років. Містечко, в якому ми знайшли собі готель, розташоване в горах біля
лижних трас і, одночасно, всього в кількох
кілометрах від Вар. Тому одного ненастного дня, коли підйомники не
працювали, ми поїхали подивитися на всесвітньовідомий курорт.
Напередодні вечером 5-й канал передав
(в готелі була сателітка), що наш колишній гарант Леонід
Другий також
вирішив відпочити в цих місцях і зупинив свій вибагливий погляд на віллі
"Ахлан" (Ahlan). Ця обставина надала
нашій прогулянці по Варам певного напрямку, а саме до гори Петра Великого,
на підступах до якої і знаходиться ця мила споруда. Назва гори не випадкова,
метрів за сто від вілли на розі вулиць Садової (на якій ця
вілла і розташована) і, знову ж таки, Петра
Великого розмітилася чарівна
вілла з консульством Російської Федерації. Напроти
"Ахлану", через дорогу зліва, стоїть церква Святих Петра і Павла -
покровиелей великого росіянина, а через дорогу справа вілла "Чайковський".
Справа в тому, що Петро Перший на початку вісімнадцятого сторіччя
неодноразово приїздив попити водички в Карсбад1, а,
як відомо, в усіх
містечках Європи, де полюбляла відпочивати аристократія Російської, а згодом
і радянської імперії, рано чи пізно відкривалися і дипломатичні
педставництва. Пригадуючи такі консульства в Марселі,
Женеві, апартаменти в Монако і т.д.
завжди дивуюся двом речам - багатсву приміщень і бездоганному смаку в їх оформленні,
а також абсолютній непотрібності (з державної точки зору) консульств в таких місцях.
Але не мені судити про потреби царської, радянської та блатної еліт великай і
магучай.
Від вілли попід
Петро-Павлівською церквою можна пройти до палацика "Малий Версаль", а
покружлявши довкола надибати на ще з десяток місцинок з такими ж
мальовничими назвами. Метрдотель дійсно влаштувався на роботу тільки
позавчора і говорить на диво пристойною російською, що не є типовим для
чехів молодого віку. Це наводить на думку, що вілла щойно набула нового
хазяїна і що цей хазяїн прєдпочітаєт общєпонятноє наречіє. Тут нема нічого
дивного: за словами менеджера нашого готелю (теж росіянина) у Варах все
скупили "наші". І в Ніцці також, ще десять років тому, додам від себе. Та й
наш готельчик нещодавно прикупили рєбяткі із города Воркута і,
мушу віддати
їм належне, ні ціни не вздувають, ні наповненням свого готелю особливо не
переймаються. Принаймі ми цілий тиждень жили одні на усіх трьох поверхах.
Треба так розуміти, що у російського капіталу спостерігаються
потужні євроатлантичні
симпатії на відміну від офіційного Кремля.
Та й наш рідненький капіталець теж сюди горнеться. І я не здивувався б дізнавшись,
що прізвище нових власників "Ахлану" нам усім знайоме і це вони самі до
себе приїздять водички попити, а не платять по тисячі баксів на добу за
чотирикімнатний сюіт. Смак Оленки я схвалюю і надіюся, що
незабаром і наша, така рідна нам усім, еліта розживеться чарівною віллою для
такого необхідного незалежній Україні консульства у Карлових Варах. Треба
тільки щоб вирок був "з конфіскацією".
1. Carsbad - німецька назва
Карлових Вар.
23.02.2005
Бегемот Замбезький
До сторінки Проза
До головної сторінки сайту
http://krainachudes.com
|
