|
На дану тему говорять тепер багато, але правди,
як завжди, не кажуть. Ця правда лежить на поверхні і щоб її роз'яснити
почнемо з відповіді на наступнє очевидне питання:
1. Чому завжди були такі
низькі ціни на російський газ для України (і для деяких інших "братніх"
країн)?
Тому, що частина цього газу відповідним українським
трейдером ("Республіка" пана Бакая, "ЄЕСУ" пані Тимошенко, "Нафтогаз" пана
Бакая, знову ЄЕСУ пані Тимошенко, знову "Нафтогаз" пана Бойко і т.д.,
вибачте, якщо когось забув) перепродавалась на Захід за
зовсім іншими цінами. На 2004
рік маржа складала {ціна на західному кордоні}-{ціна
на східному}-{ціна прокачки}=$200-$50-$40=$110/тис.кубометрів. При
перепродажі таким чином, скажімо 5 млрд кубометрів, чистий дохід складає 550
млн доларів. Ланцюжки компаній, що задіяні в цьому процесі побудовані таким
чином, що практично 100% прибутку припадає на офшорного посередника. Суд у
Сан-Францисько документально розкрив таку схему у випадку ЄЕСУ. Офшорнною
компанією в даному випадку виступала United Energy International Lmt зі
штабквартирою у Лондоні (свідчення давав E. Askoy - зіцголова
UEILtd). UEILtd була заснована за 3 місяці до заснування ЄЕСУ і є власником 85% акцій
останньої. Власниками ж UEILtd
є подружжя Тимошенко та О. Гравець - їх давній компаньйон та "вчитель".
Ціна на східному кордоні на той час (в 1997 році) для України становила
$80/тис.куб.м, ціна в Європі - $167/тис.куб.м.
Рахуючи ще дещо на транзит ($20-30), бачимо, що
"маржа" має тенденцію до росту.
Примітка. Відносно
діяльності ЄЕСУ це ще не вся правда. Крім
того, що тут вказано, Газпром в середині
дв'яностих на кордоні Росії з Україною (!)
продавав "іноземним", але не
Українським, компаніям газ по $56/тис.
кубометрів. І UEILtd, звичайно ж, була такою
"іноземною" компанією. Тобто навар
утворювався ще й тут.
Отриманий таким чином прибуток податком не обкладається
(відповідне "законодавство" є чинним і дотепер) і розподіляється по карманам
зацікавлених осіб. В коло цих осіб входили перші особи Росії і України.
Боротьба за свою частку в цих доходах коштувала посади і життя не одному
урядовцю і великому бізнесмену обох країн. Зокрема небажання Лазаренка
ділитися з Кучмою цими прибутками спровокували конфлікт і спробу Лазаренка
взяти владу в Україні (підтриманою ЄЕСУ на чолі з Тимошенко) і жорстокe
розправу переможця над переможеними. Побsчним наслідком цього конфлікту став
викид інформації про описані вище схеми, що призвело в свою чергу до цілком
справедливих звинувачень Тимошенко у несплаті податків (вона ж є резидентом
України і повинна платити податки також із прибутків
UEILmt).
2. Описана вище схема була продовжена в 2004 році на наступні 5 років -
умови зафіксовані в договорі між Газпромом і Нафтогазом пана Бойка, який
вивішений практично всюди в Інтернеті. Дивне зобов'язання Росії продавати
газ по ціні 50 доларів протягом 5-ти наступніх років (і це при зовсім інших
світових цінах, що мають тенденцію до подальшого зростання) стає зрозумілим
при прочитанні пункту (а) із врахуванням того, що на час підписання
продовженого договору все виглядало на те, що "братська" дружба між "братніми"
народами буде гарантованою проффесором ще на п'ять років. А зростання
світової ціни тільки збільшує описану в пункті (а) маржу на вящую радість "концесіонерів".
3. Так що ж в біса сталося в домі Облонських? Цілком очевидно сталося те, що
новий український президент, що так несподівано все ж таки прийшов до влади,
вибув із компанії "концесіонерів"
цього "бізнесу". Ба більше, він трохи подумав своєю гловою, "що ніколи не
думала", і відсторонив від нафтогазового корита всіх "спеціалістів", у тому
числі і тих "руки яких ніколи не крали". Поставив своїх "любих друзів" і ті
відмовилися від священного кремлівсько-київського бізнесу, що так успішно
процвітав вже більше десяти років на благо дружби братніх народів.
Реакція Кремля була
блискавичною. Вже 28 березня 2005 року пацани з Газпрому поставили питання
руба: "якщо так, то платіть світову ціну", тобто {ціна
на західному кордоні} - {ціна прокачки} = $200 - $40 = $160/тис. кубометрів.
4. Який вихід? Їх два. Перший - це Стокгольмський суд і хай пацани отримують
стільки, на скільки так необачно письмово погодилися за часів "керування"
Нафтогазом панів Кучми-Януковича-Бойка. Вихід другий - це погодитися на
посередництво пані Тимошенко (або будь-якого іншого "спеціаліста", яких так
багато виросло на благословенній газовій трубі) і вони усе залагодять. Будєт
вам газ хахли па 50 баксов, тока нє висовуйтесь.
Те що ці
"спеціалісти" ніяк не можуть привести свої податкові декларації у
відповідність зі своїм стилем життя їх не надто колише. Вони зберуть у
черговий раз увесь верховний суд і він їх у черговий раз відмиє.
Посилання
1. Свідчення Аксоя
http://mu.org.ua/news.asp?IdType=1&Id=508 а також в
Укр. Правді з посиланням на Радіо Свобода тут
http://www.pravda.com.ua/news/2004/4/7/8510.htm
2. Звинувачення Генпрокуратури,
формулювання:
заволодіння коштами --
http://www.pravda.com.ua/news/2002/9/6/24792.htm
службове підроблення --
http://www.pravda.com.ua/news/2002/9/6/24796.htm
давання хабара --
http://www.pravda.com.ua/news/2002/9/6/24794.htm
3. Більше деталей
про свідчення Аксоя тут:
http://groups.google.com.ua/group/soc.culture.ukrainian/browse_thread/thread/
1ef0bf03d7f5e59b/596b35a34e83eed5?lnk=st&q=Lazarenko+Aksoy&rnum=1&hl=uk#
596b35a34e83eed5
3.
Про ціни на газ в Європі ($167/тис.куб.м)
станом на 1997 рік тут:
http://books.global-investor.com/books/11409.htm?ginPtrCode=00000&identifier=
Ціна для України становила тоді
$80/тис.куб.м
Бегемот Замбезький
25.12.2005
До сторінки Публіцистика
До головної сторінки сайту Країна чудес
http://krainachudes.com |
