| |
С
І Л Ь С Ь К И Й Б А Р О Н |
|
| |
Їдеш день, - чия земля?
Кажуть, - пана Блядія,
Їдеш другий, - а оця?
Та ж казали, - не твоя!
Пан Блядій простори любить,
так що згинь-но звідсіля!
Їдеш третій, вже мовчиш,
лиш протезами скрипиш.
Ось сільскій громаді взяли,
всі посіви розорали
i на зорані нива
насадили будяка!
|
|
| |
Запитав я Блядія:
"Рідний, що ж це за херня?
Та ти ж сам роздав пая,
що за біс вселився в тя?"
"Щоб чорти забрали тя,
ніц не знаю про пая,
що там може і роздали
те забув давно вже я!"
.......................................
.......................................
|
|
|
Бідні смерди пишуть в місто,
адвокатам платять звісно,
просять право поважать
та барона поприжать.
Суд розглянув, переглянув,
виніс вирок - не розтанув,
компетентно порішив,
щоб барончик не грішив.
А йому на все начхати,
бо ж обрався в депутати,
на юстицію плювать -
"Все моє! Не дам забрать!"
|
|
| |
Наче землю нам і дали,
в котре вже? Порахували?
В третій певне раз дали
та забули про воли.
На собі орать незмога,
просиш владу допомоги:
хрін тобі та ще й редиску,
не підходиш ти по писку!
Сталось так, як і тоді,
наче дали - наче ні,
МТСи замінили
на оренднії гурти. |
|
|
Техніку усю покрали,
а смердючим полишали
те що красти не зруки:
граблі, коси та серпи.
Землю чорну теж забрали,
чи точніш орендували,
бо культурні ми, авжеж,
всіх відразу не зженеш.
.........................................
.........................................
|
|
|
|
Суне все ж прогрес по волі -
"срань" залишили на волі,
у ярмо не запрягли,
якщо хочеш то іди!
Якщо зовсім ти підеш,
землю свою повернеш,
то на тому світі може
компенсацію візьмеш!
...................................
...................................
|
|
|
"Ой, - заплакала
жона, -
та тікаймо звідсіля,
відвези мене до міста:
до партеру хочу сісти!"
....................................
....................................
|
|
24.10.01
До
антракту: "Танго на снігу"
Назад до вірша: "Сумчатий
Ущерб"
Назад до Змісту Містерії
|
