| Антракт: |
Т А Н Г
О Н А С Н І Г У |
|
|
|
Збігає час, прибій шепоче,
та хвиля тихо шелестить,
я ж памятаю тільки ночі
маївки, пікніки робочі
та твої сині в ночі очі
ще й губи спілії дівочі,
що їх хотів в рішучу мить
зненацька, ніжно розтулить.
Даремне я молив Дідулю
до мене милу відпустить,
хоча б одну безлунну ніч
дозволить пляжем побродить.
Дідуля твій безкомпромісний
волів з тобою тільки жить
і на ділянці, що на пляжі
грозився трупа підложить.
Хотів до ніг твоїх я впасти
по прогресивному пропасти,
і гривень ще хотів накрасти,
щоб дивні пенсіїї покласти.
Минуло літо, впала осінь,
сивію я, біліє він,
і ти Снігуронько кохана
морозом вієш з попід вій.
|
|
|
Я спать не можу, ночі плачу,
тебе любов в гарячці бачу,
а позад тебе клятий Дід
на ліжко нам кидає лід!
Дивлюся сайт* і знову очі
такі хорошії діточі,
в волоссях бантик, в роті пальчик,
в горошок милий сарафанчик.
Твоя мамуля-комуністка
не підпускала мене близько,
коли ж ти в Інститут пішла,
то з депутатом почала.
Я за тобою все ходив
та тебе інший підчепив,
з тих пір тебе я вже не бачив,
та свідок Бог і це пробачив.
У тебе вже родились внуки,
ти стала світочем науки -
вже академік, боже мій!
В Брехунчик зрію образ твій!
Не відірваться від екрану,
несила зріктися дивану,
життя пройшло і ти пішла -
себе в політиці знайшла.
Візьму гранату я з розпàчу,
себе взірву й тебе в придачу,
і хай тоді твій Дід Мороз
ляга собі під паровоз!
|
|
*
http://www.Cнігуронька.org
15.07.01, 13.11.01
До другої Сцени:
ФРОНДА
Назад до віршу: "Сільський
Барон"
Назад до
Змісту Містерії
|
