|
Народ український красу полюбляє,
на муки терплячий, тихенький, не злий,
чужому нещастю завжди співчуває,
заковтує байки про гарних повій.
Ну, як так, розумну, гарненьку та чесну,
елітну, в сережках, кольє, кожушку
до ями запхати царицю небесну,
бо бач захотілося так Пахану!
|
|
|
І як це не рідко в народі буває,
ми всіх можновладців почали свистать,
їй все позабули і серцем бажаєм,
де Газ у де Арк1 чим скоріш записать.
Й сидить вже не Газ, загорнувшися пледом,
дівицею Жана повстала відраз,
пускає
на волю листівки міледі,
і рейтинг її підростає щораз.
|
|
|
Не той це характер щоб здатися швалі,
вона пережде і на цей раз біду,
затим на абсурду й ганьби карнавалі
де Арк буде знову скакать в чехарду.
Тим часом підняли свій гвалт депутати,
почали дівулі усі співчувать,
а що записались раніш в демократи,
зібрались Єбеньку міцніш поприжать.
|
|
|
Капусти з городу побільш назбирали2,
конфуз маразматику оголосилив,
Гарант не піддався, стояв, що є сили
і тим Поєбеньку в цей раз захистив.
Технолог3 добавив
свої три копійки:
сказав, що до камери квітів пошле,
бо Восьмого Березня всім своїм
дівкам
він звик нагадати, що любить іще.
|
|
|
Ну що ще чекать від сексота зі стажем?
Щоб честь він жіночу хоча б поважав?
Заткав щоб свого він вонючого рота?
Та ж він цих понятть з роду-віку не знав.
Тоді в ЄЕСУ штаб рятунку створили,
подали до суду, колеса змастив,
з усього видать, що грошви не жаліли -
суддя свою думку відразу змінив.
|
|
|
Ото ж пощастило
Монаху з Печерська -
Блаженствіє вічне собі заробив!
Приклався до мощей душа кондотьєрська
і дівчину з ями собі
відпустив.
Гарант заволав: "Та то що
ще за птаха?!
За яйця підвісить цю падлу і бля!"
І вмить на святого Печерського брата,
Гайсуню4 спустили - скаженого пса.
|
|
|
Той пес канітелі і дня не розводив,
підбіг, подивився, впіймав, відкусив,
з тих свої яйця Монах не знаходив,
лиш скарги до суду печально носив.
Та взявся Гайсуня за справу невдало:
Монаха до кельї не зміг посадить,
мадам все на волі з відкритим забралом,
і боязно, боязно Гайсові жить.
|
|
|
І Жаниних хлопців також
пожаліли,
без малого рік кожен в камері жив,
нічого до ладу їм не пред'явили,
лиш взяли підписку додому пустив.
Один вже злиняв, попросився до тата,
а другий під сукнею чемно сидить,
коротка мотузка трима за яйцята,
а хочеться бідному вільно пожить.
|
|
|
За тижні в тюрьмі Орлеанськая Діва
в заточки нігтята свої заточив,
з дияволом договір свій заключила,
червоною кровью його окропив.
Признаюсь Гаранте, тобі я не заздрю,
попався ти, дурню, свій розум пропив!
Закриє дівуля тебе в буцегарню,
позбавить гітари, коньяк не налив.
|
|
|