|
В Країні екстазу замало вже газу,
вугілля глибоко, зникає ропа,
урану боїмся, бо досить на разі;
коротше, присунулась люде біда!
Та Бог світлолиций простяг нам десницю -
бо маєм, на щастя, кмітливу жону,
недавно ще Пашину1 вірну правицю,
та згодом покинув він дівку одну.
|
|
|
|
Спочатку займалась дівуля
прокатом
від тестя прийнявши з кіно марафон,
та згодом бензином пішла торгувати,
в країні ж бо правив тоді лохотрон.
Нарешті до газу дійшла молодиця,
"Сомоллі" на Кіпрі мерщій
заснував,
сама із собою створила спільницю
податки в кишеню2 чарівно сховав.
|
|
|
|
В Париж приплила по Дніпру з Орлеану3
де є тільки газ, там відразу вона,
пливе наче риба в воді дєрібану,
бо знає, що править залізна труба.
Вмостивсь на трубі у короткій спідниці,
одягши ботфорти4, спустив язика,
дівиця б'є писки шпані-футболістам,
Гаранту по бартеру мат поверта.
|
|
|
|
Та писки футбольні натерті до блиску
ударами ніг й шкіряного м'яча,
все прагнуть, азартні, вкусити за цицьку,
а газовий ліфчик спустить до пупка.
А найголовніш, от ще мука святая!
І вдень і вночі Єбіходка шука,
ну де ж, ну скажіть-бо втіка-витікає
ота Аладінова чудо-труба?
|
|
|
|
До справи тоді Адвокат долучився,
Єбеньку узяв за старенькі яйця,
вказав Єбіходці щоб той потрудився
підливши у баньці за шию сальця.
Фанати футболу на газ налітають,
зайшов по турецьки у фланг Єбинець,
до ями двох хлопців міледі кидає,
і вже вигляда ніби справі кінець.
|
|
|
|
Компресори танго прощальне танцюють,
в трубі спорожнілий ридає сова,
зозуля у лісі їм роки рахує,
і небо в решітку печаль навива.
Та тим яничарам і цього замало,
зливають в газети вівсю копромат.
З екранів на дівку уже насуває
могильно-холодний, сирий каземат.
|
|
|
|
Ось газ витікає по трубам у степу,
жіночі це браття паскудні діла!
В кульках літаками вивозить капусту,
ще й Паші щороку дає хабаря6.
Літає по світу, вжива єврочеки,
в готелях виймає собі мастерчарт,
по візі купує сережки, браслети,
тримайте її і кладіть спочивать!
|
|
|
До ями бідненьку вони поселили,
до тої, в якій дядя Стьопа7 сидів,
сексотку до камери їй підпустили,
розігрувать вічний тюремний мотив.
В цій камері й Батько у слушну годину,
дістане ганчірку парашу вмивать,
і буде на нарах лизать солонину,
й баланду на хлібі з крупою хлебать.
|
|
|
Згадала міледі сади Орлеану,
зачуханий замок де, як і Гарант,
бананів не бачила і замість крану,
на дворі поскрипував ржавий гідрант.
Не бачили ми ще тоді й ананасів,
та ось за роки, що миттєво пройшли,
із грязі у князі набрід повилазив,
й гризуть так, що грізлі гризти залюбки!
|
|
|
Вона віце-вчена і віце-спортсменка,
ще й віце-прем'єрка вже сили нема!
Неслася ти стрімко на хвилях моменту,
та так не буває, бо правда одна.
Парашею доля тобі відповіла,
забите щитом поржавіле вікно,
Пашуні у Фріско те саме вчинила,
і всім вам учинить, всім до одного!
|
|
|
Згадала свої ще Університети,
бо ж час з буцегарні ніде не втече,
прийоми згадала, фуршети, бенкети,
і знову той газ, що по жилах тече.
Про пам'ять дівочу в нас кажуть не дарма,
коротка вона, дещо може й забуть,
та штаб не забула в Москві генеральний,
на пів-міліарда дівуля надуть. |
|
|
Тоді й гардеробчик собі підновила,
і ступінь учену туди ж додала,
рахунки капустою щільно набила,
ще й в уряді майже два роки була.
Статей п'ятдесят у момент зітворила,
науку просунув з нуля до небес!
Хатинку під Києвом скромну купила
з садочком, щоб було де скинути стрес. |
|
|
Та цього для щастя міледі замало,
до бою, до месті зве кров за вітця!
Вона вже в сідлі, опустивши забрало,
стікає сльоза діамантом з лиця! .................................................................
..................................................................
|
|
* 1. Див. Дума про козака Пашу в памфлеті
'"Тіло
без голови".
2. Жанна д'Арк
ще відома як Орлеанська Діва.
3. Слова
самої мадам про свої перші кроки в великій
політиці.
4. Мадам
де Газ звинувачували (і звинувачують) у
мастабних крадіжках газу.
5. Про Tatto та
Avocatto див. у вірші Футболісти в
містерії "Бардак".
6. Тут
перераховують звинувачення, що
висувалися проти мадам де Газ.
7.
Відомий правозахисник, сидів у тій же
камері що і Жанна, посаджений
тим же Поєбенькою десять років до
описуваних тут подій.
25.08.01
|
До наступнього вірша "Жанна"
До попереднього вірша "Вендета"
Назад до Змісту Поеми
|
