20 квітня
1996р.
Віце-принц бл. Павло мудро розділив український газовий ринок
за територіальною ознакою. "ЄЕСУ", звичайно ж, відійшли наші
питомі вотчини: Дніпропетрівська та Донецька. Саме дякуючи цьому
мудрому рішенню Його віце-Світлості газові
трейдери (усі без винятку зі значною часткою іноземного капіталу, як і
ми) запрацювали злагоджено, відчувши таку необхідну в бізнесі стабільність та
передбачуваність і вже цього року Україна вперше оголосила, що вона немає боргів
по газу перед Росією. Тобто її газові трейдери вперше не тільки зібрали
гроші та векселі зі споживачів, але й заплатили за поставлений їм
з Імперії газ.
Міледі Джулія привселюдно оголосила, що це стало можливим саме
завдяки участі нашої компанії в територіальному розподілі мудрійшого.
Ті $700 млн., які були з вдячністю перераховані осчастливленими трейдерами
на рахунки Його віце-Світлості 21 травня 1996р. Дарма казати, що не всім трейдерам знайшлося місце на впорядкованому віце-принцем газовому полі королівства. Деякі втратили свої вотчини. Зокрема, позбулися ліцензій на торгівлю збіднілі дворянські роди Бакаїв, Шарових та Діденків, що володіли до сих пір корпорацією "Республіка", але змушені були поступитися своїми ліцензіями більш динамічній "ЄЕСУ". Долю "Республіки" розділіло багато інших трейдерів, таких як "Інтергаз", "Ітера" та інші. Щоправда з "Ітерою" вийшла накладка. Цей трейдер, як виявилося, користувався опікуванням Його Милості всесильного барона Рема Вяхірева - голови "Газпрому" і нам перекрили постачання газу з Імперії. Покаюся, наші нерви не витримали і на порозі прокуратури був розтріляний директор компанії Ітера-Україна6, царство йому небесноє, прости Господи гріхи чадам своїм нерозумним. Ось тут уперше проявилося феноменальне дипломатичне мистецтво Джулії. В коротенькій спідниці і ботфортах приїхала вона на прийом до всесильного газового маганата і, незважаючи на відвертий регіт і цінічні зауваження з боку Його Милості та його холуїв, вже через дві години залишила кабінет з довгостроковим договором між "Ітерою" та "ЄЕСУ" на постачання газу в наше Королівство. Величавий карлик зачаровано поцілував на прощання елегантно простягнуту ручку прекраснійшої з жінок.
1 червня 1996р. Ходять вперті чутки, що бл.
віце-принц невдовзі отримає нобілітацію у
принци. Павло весь час перебуває в столиці, де заносить мішки доларів до
приймальних покоїв Його Величності українського Сюзерена Леонідаса ІІ, хай допомага йому Господь
у його благих
починаннях! Крісло під Його Світлістю принцем Євгеном хитається.
16 червня 1996р.
18 червня 1996р. Першою справою нового принца став невідкладний
візит до Донецької сатрапії - місцевий барон Ущерб зовсім відбився від
рук і не визнає авторитету бл. Павла. По дорозі до аеропорту на Його
Світлість було вчинено злодійський замах. Тільки чудо і Божа ласка
врятували рівноапостольного від передчасного вознесіння у сади едемські,
в яких належить йому місце по праву. 23 липня 1996р. З метою укріплення довіри між партнерами один з менеджерів "Ітери" бл. Ігорчик Фішерман, що наполегливо розшукується ФБР за відмивання грошей у особливо великих розмірах, був призначений радником Його Світлості бл. Павла і переїхав з берегів Коров'ячої річки на береги Дніпра5. Було би образливо зводити роль бл. Фішермана просто до нагляду за нами з боку Ітери. Насправді Його Милість є довіреною особою Його Величності Севи Могілевича - короля усіх газових родовищ на постімперському просторі - і в цій якості Ігорко є "смотрящім" за Ітерою та ЄЕСУ від самого небожителя. 15 серпня 1996р. Прибравши до рук за допомогою "Ітери" постачання газу на рідні терени, ми, природнім чином, за кілька тижнів підкорили собі газовий ринок Королівства. Нема що казати, що і встановлення внутрішніх цін стало виключною прерогативою "ЄЕСУ". Проблеми виникли лише з донецькими. Прийшлося піти на крайні заходи і відправити Ущерба до, вже задуваних мною, садів едемських, де він повинен буде набратися терпіння чекаючи бл. Павла. Відтепер місцева компанія купує газ виключно у "ЄЕСУ" та "Ітери". 15 листопада 1996р. Благородним газовим бізнезом далеко не вичерпуються плідні та взаємовигідні стосунки нашої корпорації з кремлівськими горцями. Протягом вересни-листопада поточного року міледі передавала через козачка листи князя Хованського кільком посадовим особам в Міноборони Імперії. У відповідь бл. офіцери закрили очі на завищення цін на матеріально-технічні ресурси (офісні меблі, тощо), що постачаються для збройних сил Імперії нашою корпорацією2. Вартість контракту сягає півмільярда доларів, хай благословить нас Пресвятая Діва за наші чисті та благонравні діла та помисли! 20 грудня 1996р. Ми щойно провели виборчий турнір для Джулії в Бобринецькому окрузі № 229 Кіровоградської сатрапії, де, завдяки величезній популярності міледі, виграли з безпрецендентним результатом в 92,3%. Популярність леді Джулії серед черні перевершує всяку уяву. Їй присвятили колекцію одягу “Королева газу”, Бобринецька спортивна команда “Новатор” перейменована на “Джулія-Новатор” і т. і. Попереднім бароном на цьому окрузі був Василь Васильович Дурдинець – фігура доволі вагома в істеблішменті королівства. Хоча, як на мене, то найбільш цікавим у особі екс-барона є те, що незбагненна доля примудрилася двічі вказати в його прізвищі головну відмінну рису бл. лицаря, ніби одного разу було не достатньо. Втім не все було гладко з цим турніром від самого початку. Поява кавалькади мерсів перелякала місцевих смердів і призвела до посилення позицій наших конкурентів. Прийшлося найняти політтехнологів з Краснокірпічної і за їх порадою пересісти на забуті вже газелі. Продуктові подарунки також значно укріпили довіру кіровоградських тубільців до дніпропетрівської леді. У БДЗ Джулія ввійшла у прокоролівський "Конституційний Центр". Примітка. В перші роки нової доби, коли дворянський стан в королівстві ще остаточно не встановився, благородним лицарям доводилося кожні 4 роки брати участь у небезпечних турнірах, які проходили по округах. Згодом ці коштовні та непередбачувані змагання були замінені на більш прогнозовані роздачі "несторівок" - місцевих купюр номіналом трохи менше ніж $4. А ще згодом, орієтуючись на стандарти ЄС, смердам була надана можливість голосувати у масштабах усього королівства відразу за весь регімент (до якого, як правило, долучався їх феодал). Склад регіменту, зрозумілим чином, визначався його вождями. - Б.З. 17 січня 1997р. Дворянському стану, як відомо, займатися торгівлею та будь-яким іншим бізнесом забороняється і тому міледі повинна була полишити посаду президента "ЄЕСУ", яку обійняв старий лорд Генадій Опанасович, і віддати себе парламентській діяльності. Хоча, насправді, старий лорд, якщо в чомусь і розуміється то це в ідеологічному забезпеченні кінопрокату часів розвинутого соціалізму і тому бідній Джулії з тих пір приходиться нести подвійний тягар. Молодий лорд Олександр, щиро кажучи, ніколи по-справжньому в бізнесі не розумівся, не його благородного дворянина це справа. Він тільки весь час малює, грає на гітарі та захоплюється автогонками, як те і личить бл. нащадку бл. предків. Примітка. Соціалізм - форма ранньофеодального суспільного устрою, що панував на просторах Імперії в доісторичні часи і охоронявся Партією. Після розпаду був замінений на більш розвинені феодальні відносини. - Б.З..
21 березня 1997р. Слід сказати,
що Україна є третім у світі
споживачем природнього газу, який на 80%
забезпечує її потреби в енергії. Свого газу у нас, як відомо, дуже
мало, ледь вистачає на 25% наших потреб і тому 75% становить імпорт зі
сходу. Я можу з гордістю свідчити, що завдяки ліцензіям на
торгівлю, що забезпечує нам наш давній приятель бл. принц Павло, на ЄЕСУ
впродовж останніх двох 96/97 років припадає 30% усього обсягу
імпортованого газу. З цієї, більш ніж скромної частки прибуткіів в 1% від 2,5%, себто в 0,025% від загальної суми (а саме стільки припадає на об'єднаних енергетиків з Краснокірпічної), жодним чином не відповідаючої її титаничній повсякденній праці, міледі, щедрою рукою, допомагає сиротам, старим і бідним, підтримує нашу православну церкву МП, за що на днях була нагороджена самим Патріархом орденом Святої Варвари Великомучениці. Хоча, ризикуючи взяти гріх на свою душу, мушу зауважити, що Святійший останнім часом утратив усяке почуття міри і нещодавно високими церковними нагородами було нагороджено не лише мера Дніпропетрівська і губернатора, а й директора центрального ринку. Та навіть на цій стезі християнського милосердя благочестива постійно стикається з усілякими перешкодами. Справа в тому, що для уникнення подвійного оподаткування, гроші з Москви (отой нещасний 0,025% від $4млрд=$1млн.) приходиться перевозити до Києва в целофанових кульках та торбах. Я давно попереджав Джулію про небезпечність таких відважних вчинків і пропонував взяти цю ризиковану справу на себе за якихось 10% від перевозимої готівкою суми, що принаймі втричі нижче ринкової вартості такого виду послуг. Але міледі, сповнена християнськоі доброчинності, не в змозі відірвати від сиріт аж $100.000 на рік і тому, ще й цей тягар взвалила на свої тендітні плечі. Вже два рази виникали неприємності в аеропортах Запоржжі на $26тис та Москви на $200тис. Відкривалися кримінальні справи, та, поки що, все вдавалося владнати. Хоча я не впевнений, що у разі потреби, ці протоколи не можуть бути задіяними нашими ворогами будь-коли пізніше. 10 квітня 1997р. Джулія виступила у Школі Міжнародних Відносин при Університеті Джонса Гопкінса в Балтіморі. "Я буду настоювати на прийнятті законодавства, яке спрямоване на ринкові реформи, в тому числі і ті, які стосуються приватної власності і залучення інвестицій, які могли б зменшити вплив бюрократії та тіньової економіки на наш бл. бізнес", - оголосила Джулія Володимирівна під оплески розчулених американців - онуків та правнуків вихідців з України передімперської доби. 15 квітня 1997р. Звичайно ж "ЄЕСУ" активно працює і в інших секторах Української економіки. Оскільки 99% наших прибутків належать лицарям-кіпріотам та Ордену Єрусалимського Храму, а той 1%, яким могли би розпоряджатися патріоти-прагматики, потрібно ще перевозити з Москви, то менеджерам корпорації приходиться паралельно займатися ще й іншими енергетичними операціями. В минулому 1996 році, щойно заснувавшись, "ЄЕСУ" уклало договір з державною компанією "Укргазпром" на постачання газу на суму $805 млн. Недоброзичливці, яких у нас ніколи не бракувало, казали що корпорація з 10-ма млн статутного капіталу не може придбати газу на 805 мільйонів. Ця приверженість до шкільної арифметики наших опонентів завжди викликала у Джулії тільки поблажливу посмішку. Ну хто ж це платить живими грошима в країні де їх зроду не було? Ми розрахувалися векселями "ЄЕСУ", себто "Укргазпром" став, так би мовити, нашим власником. І не спішить кричати, як ми могли видати векселів на таку суму, бо ви і так нічого не зрозумієте, зачекайте. За газ, який ми відпустили споживачам, ми взяли їх векселі, тобто ми "ЄЕСУ" стали їх власниками, та в них бо ж теж грошей не було! Гроші з'явилися пізніше, коли за цей газ, тепер вже наші підприємства, векселі яких ми щойно описаним вище чином отримали, по демпінгу почали відвантажувати нам же ж високоліквідну продукцію. Ми її продавали і так розрахувалися з "Укргазпромом" і, як ви вже без сумніву зрозуміли, крім отримання законного прибутку на газі, стали ще й власниками цих лохів, що купували у нас газ. Ось таким чином, чесно і благородно, "ЄЕСУ" веде продуктивну співпрацю з більш ніж 2500 підприємствами нашої, ще такої багатої, Батьківщини! Я хочу окремо підкреслити, що це є абсолютно легальна і класична схема, яка описана не тільки в економічній та кримінологічній літературі, але й в популярних та художніх творах впродовж останніх двох сторіч. Наведу в якості прикладу герра Фліка. Цей геній XX сторіччя тричі - перед І світовою, між І і ІІ, і, накінець, після ІІ світової війни розбудовував з нуля свою фінансово-економічну імперію, причому останні два рази в умовах післявоенного розвалу економіки і саме цим, вищеописаним мною методом. І навіть усім ще пам'ятного канцлера-об'єднувача Німеччини герра Гельмута Коля викликали давати свідчення по черговій "афері Фліка", як кажуть ці дилетанти, царство йому небесноє! Так ось, цей Флік - це шмаркач у порівнянні з нашою пані міледі Джулією. Подивився я б на цього "герра" у нас в умовах постімперської демократії. Скільки би днів він у нас прожив? Ну, і на закінчення додам, що такого роду бартерні операції звичайно ж помітного прибутку не давали, і так ледве зводили кінці з кінцями, ще й приходилося брати на баланс вкінець розорені підприємства, власниками яких ми отаким чином ставали. Зарплати в енергетичному секторі в ці роки не платилися місяцями 3. Та ви ж бачили, що грошей ні в кого не було! То ж які там зарплати? І взагалі, що це за теревені про зарплати в умовах ринкової економіки? Не платять вам? Значить ви не потрібні. Ось завод ваш потрібен, а ви ні. То й ідіть собі світ за очі!
14.05.2003
|