|
Вірш другий |
В Е Н Д Е Т А |
|
|
|
Цікавому пану, чи панi чужинськiй,
що схоче мандрiвку до нас пpeдпринять,
ми радим: пригод на землі українській
найкраще за всеє йому уникать.
Зайде хай до Лаври
в печерах сховаться,
а краще в готелі собі полежить.
Ще, можна до бару, та не напиваться!
Ментам щоб не було за що підловить.
|
|
|
|
А вийде сердешний з готелю в столицi:
команча побачить, що в формi стоїть,
"Яким же трамваєм - спита бліднолиций
-
до Храму проїхать і як заплатить?"
"Платіть нада сразу"- команч1 йому скаже,
ще й жезлом покаже куди положить.
Чужинець обурення, здуру, покаже,
зірветься на крик або щось промичить.
|
|
|
|
Тоді вже почнуться для бідного
муки:
асфальтом по пицi дiстане дурний,
вiзьмуть пiсля цього пiд бiлiї руки,
запхають у ворон - то птаха такий,
проб'ють йому черепа, ребра потрощать,
та й ще пiд його заграничную мать,
чи паспорт чи стать показати попросять,
й закинуть апачам вiгвам обживать.
|
|
|
|
А тi невидимi воїтелi прерiй
за антидержавнiсть статтю пiдберуть.
Ще й суддi чудеснi на слуханні чеснiм,
ретельно фашисту свiй вирок приш'ють.
Спішити не будуть, не стану брехати,
візьмуть, адвоката йому відведуть,
і буде вiн знати, що краще мовчати;
що мовчки в Країнi до Храму iдуть.
|
|
|
|
Послухай но, друже, поради - не дуже
спiши ти сюди, а спочатку звертай
на схiд свої стопи до краю Європи,
i мову тамтешню скорiше вивчай.
А вивчиш - у поїзд, та щоб без обману!
Залізь на поличку й до нас завiтай.
Бо де ж ти цiкавий в епоху урану
зумiєш побачить такий деволяй?
|
|
|
|
Приходь - погуляєш, дiвчат поїмаєш
з фасадом високим у стилi ампiр,
гарантiв порядку в Брехунчик почуєш
з запасом словарним у мiлiшекспiр2.
Було б так і далі, і горя б не знали,
прожили б свій вік в перехідній добі:
пісеньки співали та "Інтер" жували
якби не чубились магнатські роди.
|
|
|
Узяв Леонідас на лоха наїхав,
заводика звично собі відібрав,
лох ноги відкинув і навіть не дригав
хоч цей самий трюк часто сам уживав.
Було б як і завжди, пройшло і забулось,
чого там скиглити: таке "c'est la vie"3,
та в лоха на горе кобіта лишилась,
така, що куди там тобі чи мені!
|
|
|
Не знав Леонідас на що напросився,
на знав, що вендета піде за лоха,
заводик Паханчику бач знадобився,
за зуб піде око, за цвях голова!
..........................................................
..........................................................
|
|
| |
..........................................................
.......................................................... |
|
* 1. Команчі
- одне з силових племен Країни Чудес.
2. 1 шекспір = 12000
слів, отже 1 млшксп = 12 слів. Масштаб в 1 шксп
завеликий для виміру словникового запасу державців
Країни Чудес.
Тому Автор буде користати одиницею виміру 1гарант = 1 млшксп.
3. Таке життя (фр.).
|
16.03.2001
До наступного
вірша Мадам де Газ
До
попереднього вірша Леонідас
Назад до Змісту Поеми
|
